"Про сплановану диверсію не попередили своїх солдатів. Вода ринула крізь пролом у греблі, здійнялася небаченої висоти й неміряної сили хвиля. Обрушилася на плавні острова, на озброєних, але беззахисних перед стихією людей. Коли хвиля відійшла, на осокорах і вербах, в'язах і дубах залишилися висіти у неприродних позах сотні, якщо не тисячі захисників. Окупанти позганяли із селищ жінок і наказали зібрати тіла загиблих червоноармійців. Остерігалися спалаху епідемії", – писав 1989-го у книжці "По Хортиці" запорізький історик Костянтин Сушко про підрив дамби Дніпрогесу 18 серпня 1941-го.
Греблею найбільшої в Європі гідроелектростанції перегородили Дніпро 1932 року. У середині серпня 1941-го нею до Запоріжжя прорвалися дві німецькі танкові дивізії. Радянські вояки продовжували утримувати Хортицю.
"За необхідності дозволяю підірвати Дніпрогес", – таку таємну шифрограму тоді отримало інженерне управління фронту від генерального секретаря ВКП(б) Йосипа Сталіна.
Із наближенням німців головний інженер Дніпрогесу Григорій Шацький виводить станцію з ладу. Перегріваються і зупиняються двигуни. Літаки з Москви доправляють 20 т тротилу – найпотужнішої на той час вибухівки. Закладають у греблю.
О 20:15 полковник Борис Епов отримує інформацію про захоплення німцями Запоріжжя. Разом з Олексієм Петровським підривають дамбу. Вибух чують за сотні кілометрів. У греблі утворюється пробоїна розміром 175 на 21 м.
Вода затоплює Хортицю, плавні й береги нижче за течією, до Нікополя й Марганця. Селяни видираються на дахи хат, військові кидають зброю й лізуть на дерева.
"Вода враз затопила плавні, де ховалися ополченці. Серед них був і мій дядько, працівник механічного цеху Запоріжсталі. Він врятувався, бо вдалося зачепитися за якісь гілки. Тримався за них кілька днів, доки вода спала", – опублікували спогади очевидця в газеті "Запорізька Січ" 2002-го.
У деяких селах і хуторах вода зносить усі глинобитні й дерев'яні будівлі. У багатьох із них ховалися радянські військові, які відбивали атаку німців. Загалом понад 20 тис. бійців.
Дослідники підрахували, що в зону затоплення потрапило близько 450 тис. цивільних і військових. Загинули до 100 тис. По прибережних селах вода знищила більшість худоби, інфраструктури та провізії.
Літаки з Москви доправляють 20 тонн тротилу
"Військовий транспорт і люди, які тоді рухались греблею, загинули. Майже 30-метрова лавина води покотилася, заливаючи все на своєму шляху. За якусь годину знесла нижню частину Запоріжжя з величезними запасами товарів, військових матеріалів та десятками тисяч тонн продуктів. Десятки суден разом із командами загинули в тому жахливому потоці", – пише у книжці "Велика Вітчизняна війна. Спогади та роздуми очевидця" Федір Пігідо-Правобережний.
Без електрики залишаються промислові підприємства Запоріжжя. Командування Південного фронту затримує Епова "за диверсію". У справу втручаються з Москви, полковника відпускають і нагороджують Ленінською премією.
Німці втрачають 1,5 тис. військових. Знищення греблі ускладнює подальше просування вермахту на півтора місяця. Для відновлення дамби зганяють тисячі місцевих жителів і військовополонених. Встановлюють нове обладнання і за рік Дніпрогес запускають.
"Усе, що діялося під час теперішнього замішання з Божого допусту, має піти в забуття. Не повинен жоден пан чинити помсти й карання. Всі пункти мають бути на Сеймі затверджені. Тільки згода і милість мають ширитися поміж обивателями", –
йдеться у Зборівському договорі, який уклали король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир та гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький 17 серпня 1649-го. Перед тим українці підняли повстання й витіснили поляків із Правобережної України. Договір мав закріпити їхні перемоги і встановити мир. Варшава порушила його через два роки
Канадський акробат 35-річний Шарль Блонден переніс на спині свого менеджера Гаррі Колкорда по канату через Ніагарський водоспад у Північній Америці 18 серпня 1859-го.
Для цього 335-метрову линву туго натягнули на висоті 50 м над водою. Подію занесли до Книги рекордів Гіннеса. Згодом Блонден на тому ж канаті прокотив тачку, іншим разом приготував і з'їв омлет.
21 серпня 1999 року у столиці Болгарії Софії підірвали мавзолей комуніста Георгія Дімітрова (1882–1949). Його називали болгарським Леніним. Архітектори за ніч створили проєкт споруди. Звели за 138 год. Щомісяця мумію оглядали й робили необхідні для збереження маніпуляції. 1990-го тіло поховали на столичному кладовищі. Зруйнувати стіни мавзолею вдалося з п'ятої спроби. Місце розчистили й забетонували.
22 серпня 1910-го Японія анексувала Корею і створила на її території генерал-губернаторство. Нова адміністрація перетворила півострів на сировинний додаток. Почали масово вивозити ліс, руду, сільськогосподарську продукцію. Експлуатували цивільних і військових. Незалежність Корея здобула після поразки Японії у Другій світовій війні у вересні 1945 року.
988 кілометрів за годину – з такою швидкістю падав американський офіцер 42-річний Джозеф Кіттінгер, який 16 серпня 1960-го стрибнув зі стратостата на висоті 31,3 км. Зробив це в рамках програми військово-повітряних сил США Excelsior – "Все вище". 25,8 км пролетів за 4 хв. і 36 с. Потім розкрив парашут і приземлився в пустелі Нью-Мексико. Крім запланованого рекорду, розвинув і найбільшу на той час швидкість. 2012-го австрієць Фелікс Баумгартнер побив досягнення Кіттінгера – стрибнув із висоти 39 км, набрав швидкість 1357 км/год.
Коментарі