– Безглуздо і смішно, що міс Скарлет О'Хара стала для американців мало не національною героїнею, – говорить письменниця Маргарет Мітчелл (1900–1949). – Думаю, це свідчить про неморальність і низький розумовий рівень нації. Це проста історія про абсолютно простих людей. Тут немає вишуканого стилю, філософії, грандіозних думок, прихованих значень. Ніякої символіки. Нічого з того, що робило інші романи бестселерами.
30 червня 1936 року вийшов друком єдиний роман Мітчелл "Звіяні вітром". Він посідає 21-ше місце в рейтингу 200 найкращих книжок усіх часів за версією Бі-Бі-Сі 2003-го.
Її батько мріяв стати письменником. Але зробив успішну кар'єру юриста. Жили в Атланті, штат Джорджія. У родині багато читали. Юджин Мітчелл постійно повчав доньку:
– Плагіат – це те саме, що крадіжка.

Маргарет влаштовується журналісткою в газету The Atlanta Journal.
– Як леді з хорошої сім'ї може дозволити собі писати про мешканців міського дна і розмовляти з обідранцями? – дивується редактор. Але бере її на роботу.
1925-го Маргарет вдруге виходить заміж – за свого давнього шанувальника, страхового агента Джона Марша. Напередодні весілля з'ясовується, що у чоловіка хвора нервова система. Так сильно переживав її перший шлюб. Маргарет удень працює, а ввечері доглядає чоловіка.
Якось відвезла його до лікарні й бігла в редакцію. Упала, зламала ногу. Рік сиділа в хаті. Кістка зрослася, але розвинувся артрит. Маргарет мусила покинути роботу, впала в депресію. Щоби втішити дружину, Марш купує їй друкарську машинку.
Вона одразу пише останній розділ роману. Події розгортаються під час громадянської війни 1860-х. У ній брали участь обидва діда Маргарет, тому знала багато історій. На фоні цього – любовні переживання головної героїні. Називає твір "Завтра буде новий день". Далі доповнює його історіями. Надруковане ховає на тиждень чи два в шафу або під ліжко. Потім перечитує, вносить правки. Так триває 10 років.
1936-го Маргарет знайомиться з представником найбільшого в США видавництва MacMillan Гарольдом Летемом. Той на кілька днів приїхав до Атланти з Нью-Йорка.
– Я чув, ви пишете роман. Чи можна глянути? – питає.
– Що ви, зовсім ні! – лякається Маргарет.
Але наступного дня приходить у готель.
– Заберіть цей роман до біса, доки я не передумала! – каже і йде геть.
Летем читає дорогою додому. Розуміє, що це – знахідка. Але в офісі його чекає телеграма від Мітчелл: "Негайно поверніть рукопис. Я передумала".
Замість відповіді надсилає їй контракт і чек на $5 тис. – тепер це вдесятеро більша сума. Просить допрацювати деякі моменти. Маргарет то робить правки, то просить припинити співпрацю. Вважає свій твір надто хтивим.
– Якщо вони надрукують це, я зганьблюся на всю країну, – говорить чоловікові.
Ім'я головної героїні – Скарлет – придумують в останній момент. Змінюють і назву роману. Маргарет підгледіла її у творі Горація в перекладі Ернста Доусона: "Звіяний вітром, загубився в натовпі аромат цих троянд".
У перший день після виходу розпродують 50 тис. примірників роману. За рік відсотки від продажів для авторки перевищують $3 млн. Вона отримує Пулітцерівську премію.
Маргарет Мітчелл не дає інтерв'ю. Забороняє мило назвати "Скарлет", а стриптизеркам – виконувати номер "Звіяні вітром". Згоду на екранізацію підписує через три роки. Фільм здобуде вісім "Оскарів".

27 червня 1936 року Центральний виконавчий комітет СРСР видав постанову про заборону абортів. Виняток – якщо пологи загрожують життю жінки або дитині може передатися хвороба матері. 1940-го в радянських містах зафіксували близько 2 тис. смертей від домашніх абортів. Одночасно зросла кількість вбивств немовлят. У листопаді 1955 року заборону скасували. Відтоді СРСР посідав одне з перших місць у світі за кількістю абортів. Пік припав на 1964-й. Тоді таких операцій зробили 5,6 млн. Статистика була засекречена, її оприлюднили наприкінці 1980-х.
28 червня 1644 року драматург і письменник Жан-Батіст Поклен (1622–1673) у присутності двох нотаріусів підписує документ, де засвідчує авторські права на сценічне ім'я Мольєр. Під ним виступатиме у власній трупі L'Illustre Thеаtre – "Блискучий театр". Юрист за освітою, писав п'єси для своїх вистав. Точне походження псевдоніма невідоме. Він подібний до слова lierre – "плющ". Інша версія – Поклен позичив прізвище у французького письменника Франсуа Мольєра д'Ессертина (1600–1624). 1658-го трупа Мольєра виступила перед королем Людовіком ХIV. Той надав їм приміщення при дворі.
1 липня 1877 року в передмісті Лондона Вімблдоні відбувся перший турнір Всеанглійського клубу лаун-тенісу і крокету. Переможцем став крокетист Спенсер Гор. Він вважав, що теніс ніколи не стане популярним. Відтоді Вімблдонський турнір проводять щороку. Всі учасники зобов'язані виступати у білих костюмах. Грають просто неба на траві висотою 88 мм. Глядачів пригощають традиційною стравою – полуницями з вершками. В кожній порції – 10 ягід.
"Будучи воспитан в монархическом обществе и находясь до самого ареста под влиянием антисоветских лиц, я действительно был настроен к Советской власти враждебно, причем враждебность из пассивного состояния временами переходила к активным действиям. Я раскаиваюсь в этих проступках против государственного строя и прошу Верховный суд изменить мне меру пресечения, то есть освободить меня из-под стражи.
При этом я заявляю Верховному суду, что я отныне Советской власти не враг. Я окончательно и решительно отмежевываюсь как от зарубежной, так и от внутренней монархическо-белогвардейской контрреволюции", –
йдеться у заяві Патріарха Московського і всієї Русі 58-річного Тихона. Її опублікувала московська газета "Известия" 27 червня 1923-го. Від квітня він перебував у тюрмі Державного політичного управління. Через два дні після оприлюднення заяви вийшов на волю. Патріарх Тихон помер 7 квітня 1925-го. Офіційна версія – від серцевої недостатності. Припускають, що священика отруїли
1 500 00 осіб приблизно слухали літургію Папи Римського Івана Павла ІІ (1920–2005), що відбулася 27 червня 2001 року на іподромі у Львові. Під час неї понтифік проголосив блаженними українських греко-католиків: Миколая Чарнецького і 24 співмучеників, Теодора Ромжу, Омеляна Ковча і Йосафату Гордашевську
Коментарі