Новини бюджету: ростимуть тільки комуналка, ціни й платня чиновників

Ми живемо у країні перевернутих цінностей. Адже інкакше чим пояснити той факт, що під час війни й шаленої інфляції, коли ціни змінюються мало не щотижня - прожитковий мінімум лишається на рівні близько 3000 грн. Не зростають ані видатки на забезпечення Збройних сил України, ні на протезування поранених. Зате бюрократичний апарат може ні в чому собі не відмовляти. Що відбувається?

Українська аграрна конфедерація прогнозує значне підвищення цін на овочі, що входять до так званого "борщового набору". Йдеться про моркву, буряк, цибулю, капусту та часник. Очікується, що ціни на ці продукти зростуть приблизно на 5-6 гривень за кілограм. Паралельно з цим в Україні також фіксується різкий стрибок цін на яйця. У порівнянні з минулим роком, ціни на яйця зросли на 90%, а на м'ясо - приблизно на 60-70%. Крім продуктів, експерти також прогнозують істотне зростання цін на оренду житла в Україні.

Зростання цін визнають навіть нардепи від "Слуг народу", які кажуть, що буде ще й подорожчання соняшникової олії - щонайменше на 40%. Окрім олії, зростуть в ціні також овочі, м'ясо та молочні продукти. Всеукраїнська аграрна рада стверджує, що й хліб може подорожчати на 20-25%. Окремої уваги заслуговує ситуація з цінами на яблука. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, дешевих яблук по 5 грн/кг більше не буде. Це зумовлено тим, що українські садівники все більше переорієнтовуються на експорт, де ціни значно вищі.

Пенсійний фонд України зафіксував різке зниження показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії. У липні він впав майже на 2 тисячі гривень. За даними ПФУ, офіційна зарплата в липні становила 20 455,65 гривні, що на 1 981,41 гривні менше, ніж в червні (22 336,81 гривні).

З 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги для населення на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців з моменту його завершення. Утім, під дію цього мораторію потрапляють не усі послуги, а лише газопостачання (йдеться як безпосередньо ціну на газ, так і тарифів на доставку), тепло та гарячу воду. Натомість на електроенергію, вивезення сміття та холодну воду він не діє.

НБУ припускає, що до кінця 2025 року чинні тарифи на електроенергію, газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться. Проте з огляду на складну ситуацію в енергетиці припускається, що у 2026 році розпочнеться поступове приведення цих тарифів до їхнього економічно обґрунтованих рівнів", - йшлось в інфляційному звіті НБУ за липень 2025.

Уже у вересні у ЗМІ з'явилась інформація про лист Мінекономіки, в якому йдеться про поступове підвищення тарифів з 2026 року. Голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко стверджує, що у цьому листі Мінекономіки чітко кажуть, що планують підвищити тарифи на електроенергію приблизно на 20% щорічно у найближчі три роки, з 2026 року починаючи. Враховуючи, що на сьогодні тариф на електрику становить 4,32 грн/кВт·год, то при підвищенні на 20%, ціна кіловата може зрости до 5,18 грн.

І ось на тлі усього цього уряд подає до парламенту проєкт бюджету-2026, де фактично "виключає" соціальну складову. Бо як можна інакше пояснити закладання в держбюджет на 2026 рік прожитковий мінімум у розмірі: для працездатних осіб - до 3 328 грн, а для осіб, які втратили працездатність, - до 2 595 грн. Наш Уряд справді вважає, що на 3,3 тис грн можна прожити місяць?!

Навіть голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев розуміє, що цей показник не має нічого спільного з реальністю, де навіть базові потреби людини перевищують цю суму в кілька разів.

Соціальні стандарти, за якими обчислюються пенсії, допомоги й мінімальні зарплати, залишаються відірваними від економічних умов сьогодення та звисли у періоді 90-х років. Адже основа цих розрахунків - так званий споживчий кошик, який востаннє серйозно переглядали понад 10 років тому. Реалістичний прожитковий мінімум в Україні має бути не менше 10 000 гривень.

Звичайно, що недолугий проєкт бюджету відразу був розкритикований лідером "Батьківщини" Юлією Тимошенко. Слів вона не добирала, назвавши цей документ - "бюджетом геноциду". "Мінімальний прожитковий рівень, який визначено законом і методологією, - 7479 гривень. Це та сума, менше якої не можна платити людині, бо вона не зможе фізично вижити. Але уряд закладає мінімальну пенсію на рівні 2595 гривень. Саме такі виплати отримуватимуть 57% пенсіонерів - майже 6 мільйонів людей. Це економічний вирок старшому поколінню". Можна скільки завгодно звинувачувати Тимошенко в популізмі, але вона права, прожитковий мінімум - це дно!

Ви бачили офіційний перелік товарів і послуг, з яких формується прожитковий мінімум? Серед речей є навіть дротяний телефонний зв'язок! Мабуть, чиновники "сотку" урядову мали на увазі? А ось це: одна подушка на 15 років, ковдра - одна на 25 років, лампа розжарювання на 25 років, одна демісезонна куртка для підлітка на 3 роки, пальто зимове для дорослого на 8 років, штани або джинси - одні на 4 роки. Понад 200 позицій в переліку. Ці показники не лише не відображають реальне споживання українців, а й дозволяють утримувати прожитковий мінімум штучно низьким. Бо це зручно лише для статистики, але несправедливо для людей.

Я вже передчуваю, що ви почнете закидати тезу про "менше соціалки - більше фронту"… Може це було б справедливо, якби бюджетна економія на соціальних позиціях держбюджету справді йшла на користь перерозподілу грошей на користь потреб оборони. Але ніт!

Беремо тему, яку я пушу останнім часом, бо вона стосується моїх ближніх і болить мені особисто також - заплановані видатки на лікування, реабілітацію та протезування військових. Спільними зусиллями Тимошенко вдалося переконати нардепів створити у Верховній Раді робочу групу, яка в найкоротші терміни підготує закон про суттєве поліпшення лікування, протезування та реабілітації поранених військових.

Ми передали вже до цього проєкту свої пропозиції, зокрема, про зняття обмеження державного фінансування на протезування однієї кінцівки, щоб мати можливість придбати за державний кошт для пораненого військового найефективніший і найсучасніший протез, включаючи біонічні й остеоінтеграційні; надання права пораненому військовому вільно і без обмежень вибрати найкращий протез, користуючись порадами професійних лікарів і протезистів тощо.

На протезування виділяється лише трохи більше 4 мільярдів гривень - стільки ж планується витратити на "покращення інформаційної політики". Це на телемарафон та продакшин відосиків, яких ніхто не дивиться у світі? Я за адекватний інформаційний продукт для Молдови чи на пострадянський простір, але за адекватний, а не ось все це з нульовими переглядами!

Оборонні видатки у бюджеті 2026 року практично не зростають, тоді як видатки на утримання бюрократичного апарату за останні роки лише збільшуються. Тимошенко справедливо каже, що з 2019 року кількість чиновників зросла на третину, а на їхнє обслуговування передбачено 120 мільярдів гривень. Це бюджет не на оборону, не на людей, а на чиновників і банки.

Так, у серпні 2025 року середня зарплата держслужбовців сягнула 61,6 тис. грн, тоді як середня по країні становила лише 19,8 тис. грн. Тобто чиновники отримували більш, ніж утричі більше. У серпні 2025 року в центральних органах влади працювало 22,9 тис. осіб. Найвищі середні зарплати було зафіксовано у таких відомствах:

Антимонопольний комітет - 97,5 тис. грн,

Національне агентство з питань запобігання корупції - 97,1 тис. грн,

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - 94,3 тис. грн,

Державна митна служба - 90,1 тис. грн,

Фонд державного майна - 89,9 тис. грн,

Апарат Верховної Ради - 85,3 тис. грн,

Секретаріат Кабінету міністрів - 81,7 тис. грн.

Тож, мабуть, є сенс у внесенні принципових змін до бюджету 2026, зокрема, подвоєння фінансування лікування та реабілітації військових, а також підвищення мінімальних зарплат і пенсій до рівня реального прожиткового мінімуму? Я вже не кажу про оборонний бюджет…

Оригінал