Кремль у глухому куті - слід чекати масштабного наступу

Економіка валиться, санкції боляче тиснуть, ще болючіше - щоночі й щодня б'ють українські безпілотники. В таких реаліях Путін продовжує війну, не маючи жодних можливостей перемогти Україну ані на полі бою, ні виснаженням її економіки та інфраструктури, ні терором цивільних. Що залишається кремлівському щуру в такому випадку?

Стратегічний огляд ситуації на фронті від Костянтина Машовця. Очевидно, що Кремль вже усвідомив, що не може вийти з війни в прийнятних для нього параметрах (тобто, змусити Україну прийняти військово-політичні умови, які він раніше сформулював). Принаймні в коротко- та середньостроковій перспективах.

Більше того, як виявилось, досягти цього він не може ні зовнішньополітичними зусиллями, ні через посилення діяльності російських спецслужб (включаючи інформаційно-психологічну сферу), причому, ні на зовнішній арені, ні всередині самої України. Крім того, неможливість "придушити" Україну ні фінансово, ні економічно, ні на ресурсному та технологічному рівнях, також стала очевидною.

Її здатність вести збройну боротьбу хоча й не зростає істотно, але, принаймні, суттєво не зменшується. Україна як держава, а особливо її ЗСУ, продовжують досить ефективно чинити опір зовнішній збройній агресії, навіть у форматі "великої війни", причому, очевидно, зможуть це робити і в досить довгостроковій перспективі.

Більше того, подальше "продовження" масштабних, а найголовніше - дуже інтенсивних бойових дій (а отже, дуже вартісних і затратних) - має досить негативний вплив (у деяких сферах, навіть критичного розміру) на саму Росію. Більше того, у багатьох параметрах (наприклад, у бюджетній, промисловій сферах тощо) реальні показники Російської Федерації досягають, скажімо так, достатньо "пограничних" значень, навіть з урахуванням її військового стану.

Отже, єдиним "гіпотетично ефективним" і порівняно швидким способом змусити Україну прийняти умови Кремля "в примусовому режимі" залишається виключно військовий. Варто очікувати масштабний наступ.

Оригінал