"Я перейшов один бік світу за 71 день, назад – за 48. Із них 13 днів боровся з бурею", – писав мореплавець 42-річний Христофор Колумб у бортовому журналі корабля.
15 березня 1493-го він повернувся з першої подорожі з Америки в іспанський порт Палос. Вона тривала сім місяців. Усе місто зібралося на березі річки Ріо-Тінто. В церкві Святого Георгія вдарили дзвони, що не стихали протягом дня. Колумб отримав запрошення з'явитися в королівський двір у Барселону.
Він був родом із Генуї. Підлітком захопився думкою, що досягти Індії можна морем, прямуючи через Атлантичний океан на захід. Багато років звертався до урядів різних держав із проханням підтримати його. Кошти для експедиції отримав від іспанського королівського подружжя Фердинанда (1452–1516) й Ізабелли (1451–1504).
Мандрівку вважали безперспективною, екіпаж набирався важко. Усі моряки флоту Колумба із каравел "Нінья", "Пінта" й "Санта-Марія" – злочинці й каторжники.
Експедиція затягувалася. Кілька разів виснажені члени команди вимагали повернути судна, зчиняли бунт і псували кораблі. 12 жовтня 1492 року моряки побачили землю. Це був один із групи Багамських островів. Колумб назвав його Сан-Сальвадор – "Святий Спаситель". Цей день вважають офіційною датою відкриття Америки.
За місяць Колумб дістався сучасної Куби, котру спочатку прийняв за материковий Китай, а пізніше вважав Японією. Дав острову назву Іспаньйола і заснував там колонію, в якій залишив 39 моряків. Тамтешнє плем'я араваків познайомило іспанців із тютюном.
"Місцеві принесли нам фрукти, дерев'яні списи та сушене листя з різким запахом. Вони ходили голі, тіла їхні вкриті ритуальними малюнками. Сушене листя скручували в трубку, підпалювали і вдихали. Ароматний дим видихали", – записав Колумб у журналі в листопаді 1492 року. Матроси перейняли звичку туземців і привезли насіння тютюну додому.
Плем'я араваків вважало мореплавців божествами. Віддали їм свої золоті прикраси й розповіли, що край багатий на золотий пісок і самородки. Шістьох туземців моряки викрали, щоб подарувати королеві Іспанії.
Ізабелла Кастильська і Фердинанд Арагонський влаштували Колумбу урочистий прийом. Мореплавець повідомив про відкриття нового шляху до Азії, розповів про подорож і описав відкриті ним острови. Показав невідомих птахів – райських птиць і папуг ара, опудала тварин, рідкісні лікарські й ароматичні рослини. Подарував монархам індійське золото у вигляді піску, зливків і прикрас. Однак королівський двір найбільше зацікавився "індійцями", яких привіз мореплавець.
"Позбавлені зброї, тому можуть бути легко завойовані та звернені в християнство. І тоді стануть любити наших короля й королеву, принців і весь народ Іспанії", – казав королівському подружжю Колумб.
Він отримав звання великого адмірала, віце-короля й правителя відкритих островів і материка, десяту частину прибутків від нових земель. Ізабелла любила розмовляти з Христофором про відкриті землі. Король слухав його розповіді під час верхових прогулянок.
Упродовж 11 років Колумб очолював ще три експедиції до Вест-Індії. Відкрив понад 700 островів, Мексиканську затоку, побував на материковій частині Південної та Центральної Америки. Проте не знайшов золота, на яке розраховували спонсори. Останні роки життя провів у злиднях і боротьбі за обіцяні привілеї.
10 травня 1506-го на 70-му році життя Христофор Колумб помер. Його останніми словами були: "У твої руки, Господи, я вручаю мій дух". Перед смертю заповідав похоронити його у Вест-Індії – так називав Америку. 1540-го його останки з іспанської Севільї перевезли на острів Гаїті й перепоховали.
12 березня 1930-го лідер Індійського національного конгресу Махатма Ганді з 78 однодумцями залишили місто Ахадабад. Пішли до селища Данді на узбережжі Аравійського моря. 390 км подолали за 23 дні. Так протестували проти введення урядом Великої Британії податку на видобуток солі в Індії. У кожному населеному пункті демонстрантів зустрічали, до них приєднувалися інші. У Данді прийшли понад 50 тис. осіб. За прикладом Ганді протягом трьох тижнів виварювали сіль із морської води й роздавали її.
14 березня 1489 року королева Кіпру Катерина Корнаро зреклася трону на користь Венеціанської республіки. Жителів її палацу, які відмовлялися коритися новій владі, розстріляли солдати-венеціанці. Королівство Кіпр заснували хрестоносці наприкінці XII ст. Венеція володіла островом майже 100 років. Потім його захопила Османська імперія.
16 березня 1867-го французький садівник Жозеф Моньє запатентував залізобетон. Понад п'ять років створював діжки для рослин. Глиняні були крихкі, дерев'яні – недовговічні. Моньє збив із дощок дві форми. Склав одну в другу, проміжок заповнив цементним розчином. Для міцності виріб обмотав всередині дротом, що змастив цементом. Отримав міцну посудину. Пізніше виготовив залізобетонні труби, басейни, панелі для фасадів, балки й елементи мостів.
17 чиновників СРСР 13 березня 1938 року засудили до розстрілу. Звинуватили в замаху на Володимира Леніна 1918-го, вбивстві письменника Максима Горького 1936 року та зв'язках з іноземними розвідками. Серед засуджених – колишній голова уряду СРСР Олексій Риков, екс-нарком (міністр. – Країна) внутрішніх справ Генріх Ягода, нарком фінансів Григорій Гринько, нарком землеробства Михайло Чернов, заступник наркома юстиції Микола Крестинський, начальник управління державних резервів Аркадій Розенгольц, головний редактор газети "Известия" Микола Бухарін
"Цього літа будуть стерті в порох полчища більшовиків, які не змогли перемогти німецьких солдатів і їх союзників минулої зими", –
заявив фюрер Німеччини Адольф Гітлер (1889–1945) у промові в Берліні 15 березня 1942-го. Його армія не втілила плану "блискавичної війни" і з кінця року почала відступ
2 
1
Коментарі