"У цієї Свободи не буде на голові червоного ковпака, а в руках – рушниці, і вона не йтиме по трупах. Це буде американська Свобода. Факел у її руці не спалюватиме, а освітлюватиме", – каже гостям одного з паризьких салонів скульптор 31-річний Фредерік Бартольді влітку 1865-го. Хоче створити пам'ятник до століття завершення Війни за незалежність США.
Він щойно повернувся з Америки й у захваті від тамтешніх демократичних порядків. Дорогою додому придумав подарунок від Франції – статую-маяк в образі римської богині Свободи. Світло маяка мало світити крізь діадему навколо голови та з факела в руці. У Парижі Бартольді зробив ескізи та мініатюрні макети. З ними пішов до уряду.
Ідею підтримують та узгоджують з американськими дипломатами. Франція бере на себе всі витрати, а США має збудувати п'єдестал для статуї. На благодійних концертах, лотереях і банкетах збирають на проект 2,25 млн франків – понад 7 млн теперішніх євро.

Фредерік Бартольді спочатку береться за гіпсову модель статуї заввишки 11 м. Йому позує 40-річна Ізабелла Бойєр, вдова виробника швейних машинок Ісаака Зінгера. Скульптор додає розірвані кайдани біля її ніг. У правій руці вона тримає факел, у лівій – скрижаль із написом JULY IV MDCCLXXVI – 4 липня 1776 – дата прийняття Декларації незалежності США. Після створення макета отримує французький патент на витвір. "Статуя, що зображає Свободу Просвітницького Світу, складається з задрапірованої у сукню жіночої фігури з діадемою на голові, – йдеться в документі. – Одна рука піднята й несе факел, а друга тримає гравіровану табличку. Обличчя має класичні, але серйозні та спокійні риси. Скульптура заборонена для відтворення будь-яким способом, відомим у мистецтві".
У паризькій майстерні Бартольді десятки робітників починають виготовляти гіпсові деталі-блоки для 50-метрової фігури. Інженер Гюстав Ейфель допомагає розробити мідний каркас. На нього йде 31 т металу. Всередині споруда має порожнину, в якій монтують сходи. У голові – оглядовий майданчик. 1884 року статую завершують. Вона три місяці стоїть у Парижі, всі охочі можуть у ній побувати.
Американці лише починають готувати п'єдестал. Генерал Вільям Шерман обирає для нього острів Бедлоу, де з початку XIX ст. стоїть форт. Це за 3 км від нью-йоркського округу Мангеттен. Перший камінь 40-метрового постаменту статуї Свободи закладають 5 серпня 1884 року.
На будівництво не вистачає грошей. Тоді видавець Джозеф Пулітцер у своїй газеті New York World друкує кілька шпальт із закликами підтримати збирання пожертв. Критикує багатіїв, які не дають грошей. Публікує звернення людей.
"Ми тут із хлопцями нашкребли 7 доларів 25 центів на статую Свободи, а далі – допоможи вам Господь. Докери з порту Елізабет", – пишуть пожертводавці. "Я зовсім недавній емігрант, можу послати тільки 2 долари. Вибачте. Натан Флейш, Нью-Джерсі", – йдеться в наступній замітці.
11 серпня 1885-го газета виходить із величезним заголовком "102 тисячі доларів зібрано на п'єдестал для статуї Свободи". Це $2,5 млн на теперішні гроші. "Дякуємо всім, хто зробив внески. Їх 120 тисяч осіб", – пишуть у тексті.
У Парижі статую розбирають на 350 частин і переправляють кораблями через Атлантичний океан. Монумент відкривають 28 жовтня 1886-го.

143 хвилини тривало сонячне затемнення в Європі, Ірані, Афганістані та Індії 11 серпня 1999-го. Ширина тіні сягала 112 км. Найкраще затемнення було видно в столиці Румунії Бухаресті. В Угорщині тривали перегони "Формула-1". В Україні найповніше затемнення можна було побачити з Криму – Місяць закрив Сонце на 94%. Спостерігати за ним тисячі людей у спеціальних окулярах виходили на Хрещатик у Києві
"Останнім часом робітники й колгоспники скаржаться на розкрадання вантажів на залізничному
і водному транспорті, пропажу кооперативного майна. Рада Народних Комісарів СРСР постановляє: за розкрадання застосовувати вищу міру соціального захисту – розстріл із конфіскацією майна. За пом'якшувальних обставин позбавляти волі на 10 років із конфіскацією", –
йдеться в постанові радянського уряду "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної власності", яку 8 серпня 1932-го опублікувала газета "Правда". Люди її називали "закон про п'ять колосків". За жменю зерна могли розстріляти на полі. До кінця року за цією постановою засудили 54 645 осіб, із них 2110 – стратили
Козацька флотилія під проводом гетьмана Війська Запорозького Якова Бородавки-Нероди 9 серпня 1620 року рушила вниз по Дніпру, щоб переплисти Чорне море й напасти на Стамбул. Зібрали ескадру з 50 човнів-чайок. За три дні дісталися турецького берега. Розгромили частину гарнізону османської столиці та пограбували передмістя. Турецькі солдати й моряки налякалися раптового нападу козаків. Із собою запорожці забрали понад 300 невільників-українців.
9 серпня 1815-го британський кабінет міністрів відправив у заслання на острів Святої Єлени в Атлантичному океані 45-річного Наполеона Бонапарта. Імператор Франції програв бій британцям і зрікся престолу. На острів його супроводжували дев'ять англійських кораблів і тисячі солдатів. Поселили в будинку генерал-губернатора острова. Там Наполеон вивчав англійську мову, писав книжку про Юлія Цезаря та мемуари. Помер через шість років, похований на острові.
Коментарі