Минулого четверга в Києві стартував автопробіг до Дня книги. Колона з 26 письменників в авто рушила від Могилянської книгарні, яку місяць тому відкрили на Подолі.
Письменник 41-річний Віталій Капранов тисне руку директорці книжкової крамниці Надії Павлюк, 47 років.
— Рік домагалися дозволу відкрити цей магазин. Книгарні програють у боротьбі з бізнесом і криміналом, — каже він.
До крамниці заходять двоє студенток. Просять показати детективи Ірен Роздобудько. Директорка у червоних туфлях на підборах лізе по металевій драбині до верхніх полиць.
— Тут тільки Марія Матіос і Оксана Забужко, — гукає згори. — Книжки Роздобудько крадуть. За тиждень украли дві. Приходять троє дівчат: двоє відволікають продавців, а третя цупить.
Капранов виходить на вулицю.
— У Голландії у День книги з чеком із книгарні можна безкоштовно їздити електричкою. Мери французьких міст читають виборцям свої улюблені книжки. Ви уявляєте Черновецького, який читає книгу киянам? — говорить "ГПУ". — Шкода, що з нами зараз немає Андрія Куркова. Він відкриває якусь виставку в Харкові. Курков народився у День книги. А Шекспір — помер.
У День книги з чеком із книгарні можна безкоштовно їздити електричкою
Під книгарню з"їжджаються літератори.
— Серед нас тільки п"ятеро — пасажири. Решта на автівках, — зауважує брат-близнюк Дмитро Капранов.
— Ми ж письменники, а не жебраки. Пристойно заробляємо, — гукає казкар Сашко Лірник, 45 років. Він приїхав у сірій "хонді". — Першу "ладу" я купив 25 років тому у Фінляндії. Відтоді з автомобіля не вилажу. Через це черево росте, — закурює кубинську сигару. На вітрі вона гасне. Лірник підпалює її вдруге.
Каже, гроші витрачає лише на зйомки фільму за мотивами своєї казки "Про чорного козака".
— Бюджет фільму 62 тисячі гривень. Знімаємо в селі Піківець під Уманню. Актори — місцеві жителі. Я граю кримського татарина. У Крим їздив — татар запрошувати на зйомки, але в них не виходить.
Із розпущеним рудим волоссям та у затемнених окулярах пробігає письменниця Ірен Роздобудько. 10 хв. шепочеться із поетесою Світланою Поваляєвою. Беруть по келиху шампанського. Поваляєва закурює сигарету, читає вірша "У житті треба кохатися, а не ховатися".
Колона автомобілів рушає до Хрещатика. Зупиняються на місці, де торік закрили книгарню "Мистецтво". Зараз там бутик.
— Усі люди залежні від книжки, — виголошує промову 79-річний Дмитро Павличко. Дмитро Капранов просить його закінчувати виступ, дає у руки поховальний вінок. Павличко дякує і продовжує говорити.
— Це не вам, — уточнює Капранов і просить покласти вінок до дверей бутика.
Хвилиною мовчання письменники вшановують пам"ять колег Василя Кожелянка, Юрія Покальчука, Павла Загребельного, Ігора Римарука, Аттилу Могильного, Ярослава Павлюка.
У службовому автомобілі під"їжджає нардеп-"нунсівець" В"ячеслав Кириленко, 40 років. Хвалиться, що любить читати між засіданнями парламенту:
— Вніс на розгляд депутатів закон "Про національну і культурну продукцію", але цей склад Верховної Ради навряд чи захоче його приймати.
До Кириленка підходить Дмитро Павличко. Бере його за лацкани піджака. Кілька хвилин щось говорить на вухо.
1 
1
Коментарі