Українські виробники організували у Києві виставку вітчизняних товарів. На День Незалежнocті сюди прийшли сoтні людей.
Містяни та гості столиці приходили сюди цілими родинами. Розглядали та купували товари, говорили про війну, свято, політику та ймовірні перемовини між РФ та Україною.
Які ціни були на ярмарку та як на четвертому році війни люди продовжують жити та планувати майбутнє в Україні - дізнавалася кореспондентка Gazeta.ua.
До маркету йде багато людей, дехто одягнений в патріотичний одяг. Погода хмарна і вітряна, тому більшість відвідувачів у верхньому одязі.
На вході до ярмарку невелика черга. Всіх зустрічає його працівник і вітає з Днем Незалежності. Торговище зайняло п'ять поверхів, охочі можуть придбати кавові напої чи лимонади, тут пропонують і коктейлі. Ціни на каву починаються від 50 грн., а коктейлі від 200 грн.
На лавках сидять люди. За апаратурою стоїть діджей і налагоджує звук. Ввечері тут буде концерт Артистки Чуприненко.
Катерина - одна з відвідувачок "Незалежного маркету" . Дівчині 19, одягнена у чорно-білу вишиванку.
- Я шукала, куди можна сходити на День Незалежності в Києві. І ось натрапила в ТікТоці на це місце. І мені так сподобалось - я люблю українську культуру, бренди, - каже.
Ще нічого не придбала, але вже примітила для себе одяг від одного з українських брендів.
- Для мене День Незалежності - це єднання нації. Це показує, що ми можемо стояти проти ворога. Будь-які перешкоди, які з'являються - ми здатні подолати. І вже 34 роки це робимо, - говорить впевнено Катерина. - Найбільше наше досягнення - це те, що ми зараз стоїмо проти Росії. Україна могла би досягти більшого, але на це потрібні час, гроші, підтримка і віра людей.
Серед шести українських президентів виділяє двох.
- Чинний президент - він під час повномасштабного вторгнення, я вважаю, найкращий. А найгірший - Янукович, - каже дівчина. - Найбільший провал - це період Майдану, коли був Янукович. Це був дуже важкий час, коли люди страждали. Але це й показало, що ми сильні, що можемо протистояти навіть такій владі.
За час повномасштабної війни населення україни скоротилося на 10 млн людей, за даними видання Frontliner. Більшість - це родини, які виїхали за кордон. Для того, щоб їх повернути - має відбутися низка вдосконалень у державі, каже Катерина.
- Вдосконалюватись потрібно у сфері освіти. Давати людям якісь переваги, можливості, щоб вони бачили, що тут дійсно буде краще: буде де жити, за що жити, як будувати майбутнє. Зараз вони це бачать у Європі, але хотілося б, щоб і в Україні були такі можливості, - додає Катерина. - Я була в Європі й бачила, як живуть пенсіонери - вони не переживають за гроші, можуть просто вийти вранці, попити каву, не думаючи, скільки вона коштує. Хотілося б, щоб і в Україні були такі умови: пенсія не 2 тисячі гривень, а 2000 євро.
Дівчина виїжджала за кордон під час повномасштабного вторгнення, але повернулася додому.
- Їхні системи - бюрократія, документи, банки, медицина - усе дуже затягується. В Україні - цифрові системи, усе швидко. Плюс, сервіс тут кращий, ціни приємніші, - додає дівчина. - Хотілося б якнайшвидше закінчити війну, звісно. Але думаю, ще роки півтора-два це буде тривати. Раніше вже були якісь "переговори", але нічого не сталося. Я не вірю, що і наступні щось вирішать.
БІЛЬ І ГOРДІСТЬ
На одному з поверхів маркету представлені українські виробники прикрас та аксесуарів. На різнокольорових столах обережно розкладені прикраси з бісеру, кераміки, срібла та золота. Також тут можна придбати аксесуари: хустки, шарфи та окуляри.
Поверхом нижче відкривається сила-силенна товарів: декор для дому, кераміка, текстиль, косметика та екотовари. Українські майстри демонструють вироби з дерева, скла та столи з епоксидної смоли. З вітри пахнуть соєві свічки.
Відвідати маркет прийшли Ксенія та Інна. Жінки вже встигли прикупити парфуми українського бренду.
- Ми прийшли провести гарно час, подивитися щось із українських брендів, насолодитись атмосферою і підтримати українського виробника, - каже Ксенія. - Поки що були лише на одному поверсі - там, де парфуми, посуд, трохи одягу.
Це гордість, що ми не зламались
Іннна відзначає, що День Незалежності в 2025 році для неї символізує сум і боротьбу.
- Для мене сьогодні це - біль. Ми проходили повз Михайлівську площу, навколо стендів із фотографіями. Було боляче. Але водночас - це гордість, що ми не зламались. Дуже хочеться, щоб ця сила збереглась у майбутньому, щоб ми не втратили себе, - з сумом в голосі додає Інна. - Сьогодні нам нагадали інсталяцією в центрі, що саме відбувається зараз, чим займаються наші герої та армія. Це і біль і гордість водночас - за те, що ми боремось, не зважаючи ні на що.
Головним досягненням України за 34 роки Незалежності жінки відзначають те, що Україна мужньо чинить опір агресору.
- Сам факт, що Україна збереглася - це вже велике досягнення, - каже Ксенія. - Також розвиваються нові напрямки, зокрема українське виробництво. Сьогодні бачимо багато молодих стартапів, які реально працюють. Частина населення українізувалася, перейшла на українську мову. Люди почали повертатися до своїх коренів, шукати культурну спадщину. Ми в процесі досягнень. Головне - не втратити те, що вже відстояли.
- Якщо оцінювати українських президентів, кого ви б виділили? - питаємо.
- Мені не соромно за Ющенка. Він ще 20 років тому розумів, куди ми маємо рухатись: до єдності, до усвідомлення свого коріння. Це було дуже прогресивно на той час, - каже Інна. - А найгірший, мабуть, Янукович. Сподіваємося, що гірше залишилось у минулому.
Про якісь компроміси з Росією, Лілія навіть не думає. Каже: це нічого не дасть.
- Однозначно - ні. Те, що зараз називають "компромісом", насправді - це не компроміс, це капітуляція. Якщо Росія нічого не віддає, в чому тоді компроміс? Треба або вигадати інше слово, або називати речі своїми іменами, - каже наостанок жінка. - Поки не бачу, коли це може закінчитися. І не розумію, яким чином це може відбутись. Можливо, буде якесь перемир'я, але це не буде справжнім миром. Це буде зашморг, який висітиме на шиї України.
На цьому поверсі розмістили маленькі будки з тваринами, які шукають дім. Діти залюбки підходять їх роздивитися. В прозорих кейсах сидять кошенята, поряд стенд з фотографіями та їх іменами.
ВІЛЬНА ДЕРЖАВА
На першoму поверсі - безліч столів з наїдками, різноманітними делікатесами. У повітрі аромати сиру та сиров'яленого м'яса. Продають ще й пастилу, напої, соуси та десерти ручної роботи. Бджолярі виставили меди: гречаний, різнотрав'я, липу, соняшник. Виробники алкоголю без вагань пропонують скуштувати свого товару.
Поверхом нижче свій крам розклали виробники українських брендів одягу. Повсюдно - українська символіка: вишиті орнаменти, синьо-жовті акценти, патріотичні принти. Є як сучасні речі у стилі стріт, так і класика з етнічними мотивами. Біля кожного стенду хтось приміряє, хтось фотографує, а хтось просто прийшов підтримати українських виробників.
- Ми щороку саме в День Незалежності гуляємо на Андріївському узвозі - це вже наша родинна традиція. Дивимось, що продають, чим торгують. Сьогодні вперше побачила ось цей комплекс - дуже здивована різноманіттям, - каже Любов.
Любов і Богдан натрапили на маркет випадково, але вже встигли прогулятися і роздивитися ряди українських товарів. Жінка віку не називає, сміючись каже: багато.
Вони нічого нового придумати не можуть, вже відпрацьовано все
- День Незалежності - це вільна Україна, незалежна від Європи, від Америки, від тої Росії, повністю вільна, своїм путьом йти, - каже Богдан. - А ми від однієі залежності впадаємо в іншу. За те що крадуть у нас, ми впали в залежність від Америки, від Європи. Замість того, щоб саморазвиваться. Гроші в країні є, але вони в офшорах, у кишенях олігархів. Якщо б не внутрішній ворог - корупція, зрада, продажність - не було б і зовнішнього ворога. Через хабарі відкрили ворота в Криму і на Донбасі. Якби цього внутрішнього ворога не було, то Путіна тоже тут би не було. Україна мала друге місце в світі по вооруженію. І що зробили? Під тиском Америки все повіддавали.
Любов згадую день проголошення Незалежності в 1991 році і каже, що тоді всі були щасливі.
- Це була така радість! Я тоді була з маленькою дитиною. Ми гуляли Хрещатиком, всюди були свята, прапори, - згадує Любов. - Пам'ятаю і як люди вірили в Ющенка.
- Які здобутки України за 34 роки ви би виділили?
- Найголовніше - це те, що ми зберегли українську мову. Немає мови, немає культури, немає історії, немає нації. Ми зберегли цю ідентичність, при тому що нас хотіли всі роки знищити, з давніх-давен Україну руйнували. Бо Україна - це земля, чорнозем, ресурс.
Після того, як Любов побувала за кордоном, каже, щоб повернути людей до України треба створити комфортні умови.
- Створити умови. Дати безвідсоткові кредити, як це було в Польщі. Дати можливість почати свою справу. А в нас людина не встигне піднятися - вже потрапила в борги. Ми самі в себе крадемо і думаємо, що виграли, - каже жінка, поправляючи біляве волосся.
Богдан каже, що чинна влада робить недостатньо, бо корупцію досі не здолали. Також додає, що не варто погоджуватися на умови Росії.
- В майбутньому я бачу Україну відновленою. Але зараз ми проходимо гальмування - ми велика країна, й швидко не зупинишся. В нас буде допомога. Україна пройде цей важкий шлях, - наостанок додає Любов і пара прямує далі - на Андріївський узвіз.
2 
1
Коментарі
1