
— До заможної київської родини приходить приватний учитель Іполит Миколайович. Навчає двох доньок — старшу Лесю і 16-річну Зіну. Закохується у молодшу, — розповідає режисер Станіслав Жирков, 31 рік. У київському театрі на Подолі ставить виставу "Дівчина з ведмедиком". Спектакль за романом 1928 року Віктора Домонтовича.
— Зіна — неординарна дівчина. Яскрава і своєрідна, ставить провокативні запитання, підколює, — продовжує Жирков.
— Паралельно в Іполита є стосунки із приятелькою, яка теж учителює. Показуємо, що іноді час зводить людей не через кохання, а з практичних міркувань. У подруги — тепло в домі, а в нього немає опалення. Покажемо Київ 1920 років — розбитий, розчавлений, у вогні. Майже такий, яким ми його бачили під час Майдану.
Вчитель потрапляє до заможної родини — там усе яскраве, в позолоті. Це теж впливає на його вибір. Але виникають і почуття до Зіни. Герой постійно про неї думає. У них зав'язується роман, про який ніхто не знає. Але коли він робить їй пропозицію, Зіна виказує свою справжню натуру. Вона постійно прагне нових відчуттів, часто неправдоподібних переживань.
У час, коли Іполит думає, що захищає її честь, покликавши заміж — Зіна закохується в сусідського двірника.
Основна думка вистави — постійний пошук новизни призводить до плачевних результатів. Дехто порівнює роман українця Домонтовича з "Лолітою" Володимира Набокова. Там головному герою погано з дорослими жінками, але добре з неповнолітніми. Тут герою добре з усіма, не може вибрати.
Прем'єра спектаклю "Дівчина з ведмедиком" відбудеться 26 січня.
Коментарі