22 липня закінчився IV Севастопольський кінофестиваль, який протягом п"яти днів тривав у Криму. Із 80 представлених фільмів українських та російських режисерів найкращий обирало журі, члени якого жодного стосунку до кінематографа не мають. Зокрема, юрист, лікар, капітан, студентка та чиновник із міської адміністрації.
— Ми вирішили поекспериментувати із форматом кінофоруму, тому цього року до журі не включали професіоналів, — каже програмний директор фестивалю Ліза Антонова. — На першому міжнародному кінофесті у Венеції 1932-го року теж було народне журі.
Відкриття заходу відбувалося вночі в заповіднику "Херсонес Таврійський", на майданчику серед античних руїн. Уздовж доріжки, що вела від входу на сцену, виставили майже 3 тис. свічок. Після промови акторки Ади Роговцевої в небо запустили 100 кульок, із ліхтариками у формі факелів усередині.
— Цей фестиваль присвячений 225-й річниці Севастополя та 100-й річниці зародження вітчизняного кіно, — каже Антонова. — Адже саме сто років тому в севастопольському кіноательє Ханжонкова почали знімати перший в Україні повнометражний художній фільм "Оборона Севастополя".
Стрічки з конкурсної програми показували в міських кінотеатрах, а позаконкурсні — на літніх майданчиках Приморського бульвару.
Переможців фестивалю оголосили в Італійському дворику Херсонеса. Найкращою картиною визнали "Нірвану" севастопольця Ігоря Волошина. Стрічку вже показували на Берлінському кінофестивалі, а на російському "Кінотаврі" вона отримала приз за "Найкращий дебют". У фільмі йдеться про хлопця і дівчину, що рятуються від життєвих проблем за допомогою наркотиків. Зрештою їхнє життя зводиться лише до пошуку нової дози.
Приз за найкращу жіночу роль одержала росіянка Дарія Мороз за роль сільської дівчини Настьони у фільмі "Живи та пам"ятай". А найкращим актором став українець Дмитро Суржиков, який зіграв у мелодрамі "Право на надію".
Коментарі