До 80 млрд грн планує заощадити новий уряд при перегляді бюджету країни. Зокрема, міністр фінансів 54-річний Олександр Шлапак запропонував поетапно скоротити фінансову підтримку театрів або перевести їх на госпрозрахунок. Також пропонують скасувати надбавки до окладів за статус національного театру.
— Цього робити не можна. Фінансування потрібно залишити, але переглянути умови по всіх театрах, — вважає керівник незалежної театральної компанії "Бенюк і Хостікоєв" Мирослав Гринишин, 47 років. — Є актори, які приходять лише раз на місяць по зарплату. Таких у театрах всі прекрасно знають. Спеціальна комісія має провести люстрацію. Також є пенсіонери — знані, улюблені, народні артисти. Вони вже не грають головних ролей. Не можна їх викидати на загибель зі штату. Якщо піти шляхом урізання — театри порозвалюються, люди розбіжаться. Як свого часу з України поїхали інженери, науковці, лікарі.
15 років бюджет на культуру зменшували. Тому є достатньо інших напрямків, щоб відсікати державну підтримку. Культуру чіпати не можна — це серце і душа нації. Все виродиться, буде суцільна наркоманія, бандитизм, дрібні розборки а-ля тітушок.
Але є багато зловживань. Маю не одне запитання до національних драматичних театрів по всіх обласних центрах. За оренду залу з тих, хто приїжджає з Росії і з Києва, беруть однаково — 20 тисяч. Ціни ж на квитки у закордонних гастролерів утричі більші. Знаю ті "личности", хто порадив Мінфіну впровадити нову систему підтримки культури. Вони не займаються практикою і не спілкуються з керівниками театрів.
Погано прописані закони про меценатство.
— Зазвичай ті, хто хочуть допомогти, мають шукати безліч обхідних шляхів, аби їх благодійні не оподаткували і не забрали половину. Дмитро Фірташ дав Чернівецькому театру 1 мільйон на ремонт і не забрав навіть через події на Майдані. В регіональних театрах і так зараз катастрофа. Від переходу на госпрозрахунок вони повмирають. У наших умовах це зазвичай означає здати півтеатру під базар. Держава має таке контролювати і не допускати.
Знову планують запровадити гастрольний збір до 5% від аншлагової вартості заходу.
— Це скасували два роки тому. Брати гастрольні збори з українських виконавців — нонсенс. Їх треба залишити лише для росіян. Щоб їм було непереливки за ті тисячі гривень, які беруть за квиток з українців. Таких грошей московські театри ніде в СНД не зароблять, як у Києві. Тут виставляють занебесні гонорари. Наш глядач іде, віддає бабло і каже: отам, у Москві — мистецтво. А наше — це вторинне. Нісенітниця. Українські ж театри майже не їздять на гастролі, навіть у сусідню область, бо не мають на це коштів.
Не подобається ідея гастрольного збору й музичному продюсеру Ігореві Кондратюку, 51 рік.
— Зараз існує авторський збір з музичних творів. Які відсотки і куди вони йдуть, не знаю, — каже він. — Це в усіх галузях бюджету — гроші десь діваються, які збори не були б. Спритні чиновники вкладатимуть їх у фірми-посередники, які ці кошти збиратимуть.
20-відсотковий збір Мінфін пропонує запровадити з кожного квитка в кінотеатр.
Також планують підвищити вартість посвідчень на прокат фільмів.
— Українське кіно стане на 20 відсотків бідніше, — каже директор Одеського міжнародного кінофестивалю Денис Іванов, 35 років. — Попередній уряд запровадив пільги для кінематографа. Створили Державну агенцію з питань кіно. Зараз Кабмін хоче зняти пільги для більшості сфер, де вони були. Не думаю, що це — кінець світу. Якщо в державі така ситуація, мабуть, подібні заходи — це необхідність. Збори відчутно вдарять по кінотеатрах, по прокату навіть голлівудських фільмів. Виходити на Майдан, аби повернули пільги і знизили збори, ніхто не буде. Доведеться змиритися і далі робити своє — знімати кіно.
Коментарі