вівторок, 14 лютого 2006 18:06

"Мертвий півень" ожив

Автор: фото: Андрій ЄЛОВІКОВ
  Михайло Барбара каже, що йому добре і в Харкові, і в Києві, і у Львові
Михайло Барбара каже, що йому добре і в Харкові, і в Києві, і у Львові

Із фронтменом "півнів" Михайлом Барбарою, 34 роки, ми зустрілися у київському клубі "Бабуїн". Співак приїхав до столиці на один день — на концерт пам"яті Героїв Крут. Був у картатому светрі і джинсовій куртці. Коло стола на підлозі поставив джинсовий рюкзак, з якого було видно помаранчевий шарф.

— Історія диска довга, — розповідає Михайло. — Композиції для нього створені за збіркою Юрка Андруховича "Пісні для "Мертвого півня". Він довго її писав. Колись, читаючи частину цих текстів, я казав: "Ну давай вже почнемо щось робити". А він: "Дам, але після того, як буде збірка". Юрко поштою надіслав мені тексти десь за півроку до її виходу. І два з половиною роки я з ними фантазував. У диску — 10 пісень з тої збірки й одна на текст, написаний раніше.

Надпивши "Чернігівського", Місько — так Барбару називають музиканти та шанувальники групи — продовжує:

— Зараз група розкидана по всій Україні. На початку січня ми зібралися у Харкові й записали на студії диск. Раніше збиралися у Львові або в Києві. У Харкові записували не тому, що я там тепер живу, а тому, що там хороша студія. Та й хотілося вирвати всіх зі звичного середовища, щоб не було якихось буденних клопотів.

У збірці Андруховича "білі" вірші, без рими. І ми експериментували з ними. Якісь римовані приспіви там, звичайно, є, але ті пісні я би назвав швидше за все медитаціями. Вони різні за стилем — є навіть блюз і хіп-хоп.

Диск ще не готовий. Треба то все перемішати і зробити таким, щоб стало легким для перетравлення, — пояснює Барбара.

"Мертвий півень" з"явився у Львові 1989 року. Вперше група виступила через рік — на фестивалі молодіжної урбаністичної культури "Вивих". Група була лауреатом фестивалів "Червона рута", "Альтернатива", "Марія". 1994 року в німецькому Нюрнбергу їх визнали кращими на фестивалі "Bardentreffen". Через чотири роки Львівська мерія відзначила "Мертвий півень" як кращу рок-групу міста.

Тепер "півні" живуть у різних містах і разом збираються лише час від часу. У Харкові мешкають барабанщик Сергій Балалаєв, 22 роки, і Барбара. Там він грає у театрі "Арабески". Зі Львова записувати диск приїхали 40-річний басист Олег Сук, якого називають Джоном, і гітаристи 37-річний Юрко Чопик та 22-річний Мар"ян. Олег має свій музичний проект, а Чопик — "Видавництво Старого Лева". Роман Чайка, 36 років, працює у Києві на "П"ятому каналі".

Ще одна учасниця групи — Ярина Якуб"як, 34 роки, цього разу з "Півнями" не співала.

— Ярка буде на наших концертах. Зараз вона живе у Львові і працює на радіо, — каже Місько, затягуючись черговою цигаркою.

З новою програмою "Мертвий півень" вирушить у тур містами України.

— Це будуть виступи не у Палацах спорту, а в клубах, — розповідає Барбара. — Розпочнемо його зі Львова, буде кілька концертів у Києві, Харкові, Дніпропетровську.

Як би ти сам зараз охарактеризував "Мертвого півня"? — запитую.

— Це колекція монстрів. Ми час від часу збираємося разом і знову розбігаємося.

Скільки ще проживе "Мертвий півень"?

— Півні двічі не вмирають, — регоче Барбара. — "Мертвий півень" — то назавжди. Навіть старими пердунами будемо виходити на сцену і грати. Може, щось інакше, але будемо.

Якби постав вибір: "Арабески" чи "Мертвий півень", то що обрав би?

— Не думаю, що такий вибір коли-небудь може з"явитися, — серйознішає Місько. — Такого навіть не можу собі уявити. За своєю суттю я актор, який часом грає роль музиканта, співака, журналіста. "Арабески" — то дивовижне поєднання непоєднуваних речей. Для виходів на сцену з "Мертвим півнем" мені дуже допомагають щоденні заняття у театрі з руху, мови, танцю, вокалу.

Навіть старими пердунами будемо виходити на сцену і грати

З "Арабесками" Барбара почав працювати 2001 року.

— Якось ми говорили з режисером театру Світланою Олешко: чи не зробити нам щось разом, — пригадує. — Через кілька місяців вона подзвонила і запропонувала приїхати подивитися на сценарій нової вистави. Його написав поет Сергій Жадан. Мені сподобалося. У вертепі "Щасливого Різдва, Ісусе" я зіграв головну роль. Думав, що — все, вистачить, а воно затягнуло. Таки добре бути на сцені, — задоволено всміхається.

Він мріє знятися у художньому фільмі, а ще — зняти кіно самому. Окрім того, перекладати американських та польських авторів.

— Але тоді, коли з"явиться більше часу і буде бажання довго сидіти на місці. А поки що я живу в поїздах, — каже він. — Мені добре і в Харкові, і в Києві, і у Львові. Ніби різні міста, а часом виходжу на вулицю і не розумію, у якому з них я. Є якісь подібні вулички, атмосфера.

Прощаємося. Місько вкотре тягнеться по цигарку і допиває своє пиво. Газету з інтерв"ю просить надіслати до Харкова:

— Все-таки зараз я там проводжу найбільше часу.

1971 — народився у Львові
1989 — разом із колегами створив гурт "Мертвий півень"
1993 — став Академіком Бу-Ба-Бу (премію присуджують за кращий вірш року)
1994 — закінчив факультети прикладної математики та української філології Львівського університету
2000 — разом з однодумцями створив радіо "Ініціатива" у Львові
2001— актор театру "Арабески"

Зараз ви читаєте новину «"Мертвий півень" ожив». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути