— Не думаю, що я потрібна на війні, — каже співачка Марія Бурмака, 44 роки. 16 червня, у свій день народження представляє восьмий студійний альбом "Тінь по воді". Презентація відбулась у київському клубі "Сентрум". — Мені часто кажуть, їдьте на передову, у Донбас. Я ж жінка, на цьому не розуміюся. Але і так завжди на передовій — моя музика ніколи не була розважальною.
— Ніколи не вміла закритися у студії на три місяці й написати потрібну кількість пісень, — продовжує співачка. Від виходу її попереднього диску минуло шість років. — За цей час я зустрілась з багатьма людьми. Закохувалася, страждала, розставалася. Їла у Франції круасани, після цього довго сиділа на кефірі. Боролася за правду. Могла порадувати себе новою сукнею, а потім іти вулицею і плакати — розуміла, що відбувається в нашій країні. Пісні виходили різні: про любов, жагу до життя, боротьбу за свободу. І останній рік, на жаль, про війну. Ми не знаємо, що буде попереду. І остання пісня альбому якраз про це.
Назву платівці дала композиція "Тінь по воді", написана Марією взимку цього року. На пісню зняли кліп.
— Хто пережив події на Майдані, так просто кадри з нього у відео не вставлятиме. Хоча це дуже напрошувалось. Ми знімали кліп на території Михайлівського монастиря. Його служителі в ті дні поводилися, як і належить священнослужителям. Дуже вразило, коли ми прийшли просити про дозвіл на зйомку і священик отець Роман сказав: "Звичайно, Маріє, ми ж вас знаємо". На наше прохання він спеціально приїхав о третій ночі, аби відкрити ворота.
На обкладинці диску фото 5-річної Марії Бурмаки.
— Цей знімок я зробив у дитячому садочку. Там Маня у віночку і зараз буде співати українські пісні, — розповідає батько співачки, історик Віктор Бурмака, 66 років. — У російськомовному Харкові я привчив її до української мови з дитинства. Хоча вона, як і всі підлітки, пізніше чинила мені спротив. Я її трішки обманув. Сказав: якщо співатиме українською, їй поставлять два пам'ятники — у Харкові й у Прилуках на вокзалі, куди вона їздила до бабусі. Ще казав, що з українськими піснями вона побуває в Америці й Польщі. Ця моя обіцянка здійснилася.
Важко було виховувати, багато сил ішло. Дуже цінно навчити дітей читати. Проти улюбленого автора підліток не піде. Слова батька можна і з багнетом зустріти, а з Лесею Українкою не посперечаєшся.
Віктор Павлович живе в Харкові.
— Тяжко хворий я, недуга дуже нехороша. В Київ приїжджаю лікуватися. Живу то в Марії, то в сина. На концерти доньки потрапляю не часто. Дуже хвилююся. Не боюся, що вона зупиниться десь чи оскандалиться під час виконання. Її поезія для мене дуже хвилююча. І музика задушевна. У піснях вона одночасно може виступати і як громадянка, і як закохана людина.
Я сам — скрипаль, навіть викладав скрипку, грав у симфонічному оркестрі. Коли Манічка з'явилась на світ, була дуже популярна російський бард Жанна Бічевська. Мені захотілося, аби донька стала такою самою. Тільки під гітару співала українською. Зараз дуже подобається, як Марія по-своєму виконує народні пісні. На новій платівці їх аж чотири. Це я до них привчив.
Наклад нового диску Марії Бурмаки — тисяча примірників.
1 
1
Коментарі