У нас у селі колись жив чукча. Його звали Вітя. Як він тут опинився? Служив в армії, десь познайомився з нашою дівчиною й пристав у прийми. У колгоспі ходив коло телят. Говорив із ними по-своєму — мабуть, як з оленями. Не берусь сказати, чи багато знав наших слів. Коли йому скажеш "Здрастуйте!" — він кивав, не дивлячись на тебе. Мав пласке довгасте обличчя й вуха, як у статуї з острова Пасхи, а ноги — короткі, колесом. Тоді, здається, ще не було анекдотів "про чукчу". А може й були, але коли вони доходили до нас із великих міст, то втрачали сенс, бо наш чукча був не смішний, а більше печальний.
У нього було дві дочки, я з ними ходив до школи
Він рано вмер — мабуть, у нашому кліматі й у нашому раціоні чогось важливого не вистачає для людей їхнього племені.
Я тоді про це не думав, а тепер згадую ще от що: у нас за тих часів було кілька чоловік, що недавно повернулися додому з тих країв, по сусідству з якими лежить батьківщина цього чукчі. Хтось провів там років десять, хтось не досидів. Неймовірно, але всі вони, коли повернулися, так само пасли телят — тільки не на тій фермі, де чукча, а навпроти нашого двору, через те я цих людей знав добре. Вони були тоді молодші, ніж я тепер, і любили іноді згадувати чудовий край, де вранці посеред літа верхівки сопок стоять срібні од інею, а вночі по небу гуляє полярне сяйво. Навіть цим нашим людям усього цього не вистачало, вони так і казали: от якби ще раз побачити! А Віті, мабуть, цього не вистачало ще більше. Ясна річ, у гості на батьківщину він не їздив. У нього було дві дочки, я з ними ходив до школи — Віра й Люба, симпатичні дівчата, на лице — може навіть не чукотської, а витонченої середньоазійської краси. А прізвище в них було батькове — Тутріль, наче трель дикого голуба-припутня.
2 
1
Комментарии
36Стаття метафора. Українці повертайтеся до себе - додому. Ви можете ще це зробити на відміну від Віті-чукчи, який дійсно втратив все. Мабуть його дочки вже ніколи не згадають про свою рідну землю і стануть прастимі русскімі дєвачкамі.
na territoriyu Rossii alkogol' zavezen nemcami (bavarcami, saksoncami, gollandcami, friziycami) za poslednie 300 let...im zhe navyazan...imi zhe kontrolirovalas' monopoliya na alkogol'...a mestnye lyudi prostye...im nevdomek, chto ikh prosto grobyat....
Thule. Тулій. Далека Північ. Ultima - а) поет. далекий рубіж; б) перен. важкодосяжна мета. Тулійська культура схожа із культурою чукчів, котрі русифікувалися в 1900. Що відомо про них тепер, крім анекдотів ... Чит. Гете в перекл. Б. Пастернака.
до нас в село приїхав теж разом із місцевою жінко звідкілясь старанний узбек, як тепло світилися в нього очі, коли розповідав про великі дині, гори сухофруктів на своїй батьківщині. У подружжя було багато дітей. Жінкам по селу, котрі приймали в прийми одного із його синів, притулювали до імені, напр., Оля-узбечка і т.д.
После того, как укр. Інтєліґєнція сдала укр. язык ВКП (б), идеологам старой закваски, буду ВОЗвращаться на Родіну. Ура! Токо! Через 2 года! SAMOGON є?
Яка жахлива ксенофобія!
Як чудово автор зрозумів почуття суму за Батьківщиною! Українці! Повертайтесь додому, бо з туги за рідною домівкою і померти можна, навіть не підозрюючи, що це ранить і ятрить навіть того, хто живе в заможних Європах і Америках!
Асимілюється, але чогось не вимирає наша східна й західна діяспора.
...ага повертайтесь,за традицією на возі заваленому всій родині подарунками...
в той час коли ви без нас навіть рідну мову вже прос...
Чи не занадто велика для вас там всіх наше повертання честь?
Що у вас там прос.... ваи краще знати! Ми свою мову любимо і ніхто у нас її не забрав, але й чужого будемо научатись (навчав Т.Шевченко)! Та й не про вашу "честь" ідеться, коли закликаємо повертатись додому своїх "заробітчан", яким нелегко там живеться! А для вас Україна вже давно давно закінчилась, яку ви продали за "кусок кишки - сім верстов пішки"!
Наталю,і скільки ще століть такі як ти будуть повчатись у чужих ?
У таких як я,українських еміґрантів,вже давно повчаються чужі.
А тепер вітя-чукча - президент україни..........і скоро зробить з неї чукотку
Ти чукчів не чіпай бо вони ніколи не крадуть шапок. Це швидше маскалі вкрадуть аніж чукчі
Дуже гарно
а могло быть по иному читайте повесть на краю чукотки или московский автономный округ
там по сю жету агенты чукотской службы безопасности ловят столичную из анадыра журналистку писавшую статьи о геноциде московитов а чукча шовинист из лицом татарина или мордвина рассказывает ей чистокровной чукчанке анекдоты о глупом московите бегающем в анадырской гостиннице возле телефона и кричащем телефона телефона московита кушать хочет