Ексклюзивы
четверг, 22 декабря 2016 16:53
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Клямка

За цю історію довго не брався, бо вона якось безпричинно моторошна, як ти її розкажеш? А історія така.

В однім місці є стара хата, де жили колись двоє дівчат, дуже гарних, аж не вірилось, що таке добро в тій хаті вміщається. Може, через оту неймовірність вони дісталися не нам: одна вийшла заміж десь на Донбас, а друга — в Ніжин. У них була червона корова і зелений споришевий двір, що лежав по-особливому, не вглиб, а в ширину, вздовж вулиці. Як ідеш зі школи і починається той двір, то вже здалеку видно вікна їхньої хати, а ти ж ідеш повільно і можеш спокійно дивитися, чи не з'явиться там котрась із дівчат. І це ж не те що ти нарошне туди зазираєш, просто двір так розташований, що більше нема куди дивитися. Між іншим, я в тій хаті був один раз, якось весною — мене покликали переждати дощ, на жаль, короткий.

Та хата давно стоїть порожня, двір заріс бур'яном. Недавно я навідався туди: нема вже ані вікон, ані лавок, на яких ми пересиділи той дощ. Руїна. Тільки на дверях — залізна клямка, справна: і язичок, і дужка, за яку берешся рукою, вони разом схожі на цифру 5. Захотілось її забрати й поставити у себе, на пам'ять про тих дів­чат. По сусідству — порожні двори. Це добре, бо хоч воно й не крадіжка, а краще без свідків.

Це ніби легко: вставиш ломик — вона й одскочить. Аж ні. Морочився довго і думав уже не про дівчат, а про діда, що цю клямку поставив. Я його трохи знав — щось сердите, мовчазне, в чорному кожусі. І от він наче стояв тепер за дверима й тримав цю клямку, а я її виривав у нього з рук. Двері ходили ходором, противно скрипіло залізо й дерево, і це вже нагадувало злочин, якого ти не хотів, але тепер мусиш довести до кінця.

Таки зробив своє діло й вийшов на вулицю. Озирнувся — ні душі. І тільки світ якось хитнувся — немов од землетрусу.

Сейчас вы читаете новость «Клямка». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

20.10.2009 23:36:37Олеся85.80.232.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
- Де твій брат? - В Сакраменто. - Це за Житомиром? - Ні, це - столиця Каліфорнії. Брат туди емігрував, коли його переслідували за політичні погляди при "комуністичному" режимі. п.с. Назви штатів, як і назва водоспаду, завжди зворушували молоду уяву. Дякую.
20.10.2009 16:19:12Ewka212.182.93.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Чудовий текст.Спасибі! У моєму дитинстві була книга з чорно-білою фотографією Кельнського Собору, і жодних шансів потрапити за "залізну завісу", щоб побачити той шедевр готичної архітектури. Завіса впала, але мої шляхи уперто не вели мене до Кельна. Аж раз по дорозі до Брюселя виявилося, що маємо пересадку у Кельні і якісь півгодини вільного часу, тобто все одно не встигнемо нічого побачити. Щоб не нудьгувати, вирішили вийти з приміщення вокзалу і ...завмерли від здивування, побачивши перед собою той самий СОБОР з чорно-білої фотографії. Дотепер не знаю, чому німці вибудували головний вокзал поряд із всесвітньовідомим собором, але воно було того варте - хоча б заради здійснення моєї дитячої мрії:)
Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть