"Збільшу в розмірах ваші одіяла" — таке оголошення повішала на дверях під"їзду свого будинку вінничанка Катерина Кириленко. Зустрічаємося із жінкою в її квартирі. Вона за швейною машинкою, збоку лежить купа старих ковдр.
— Оце засипали мене замовленнями, — розповідає 56-річна Катерина Кириленко. — Тільки похолодало, люди з усіх будинків несуть одіяла.
Ідея дошивати старі ковдри в жінки з"явилася рік тому.
— Ми з чоловіком купили двоспальне ліжко, й під півторашним одіялом нам було тісно, як не він стягне з мене ковдру, то я перетягну на свій бік, — сміється Катерина Іванівна. — Думали купляти нову. Та коли я наводила порядок у шкафу, виявилося, в нас є купа старих одіял. Рішила, коль у мене є швейна машинка, то чого не зшити два одіяла докупи.
Катерина Кириленко розповіла про ідею подрузі, вона також принесла зшити свої старі ковдри. Тоді жінка дала оголошення в газеті.
— Мене буквально засипали замовленнями. Люди просили, щоб шила широкі одіяла десь на 3–3,5 метрів шириною, таких на базарі немає, — каже жінка. — До них шила під замовлення підодіяльники.
За перешиття ковдр Катерина Кириленко бере 50 грн, за пошиття нестандартного підодіяльника просить 70 грн.
— Вигодний бізнес, — запевняє. — Я своїх грошей не вкладаю, купую лише крепкі нитки. Тканину й одіяла приносять клієнти. Машинка "Зінґер" перейшла в спадок від бабусі. За місяць можу заробити понад 1000 гривень.
Для пошиття двоспальної ковдри жінці приносять дві півтораспальні. Вона їх розрізає, складає посередині й зшиває.
— Один раз мала замовлення зробити фігурне одіяло у вигляді серця, — розповідає жінка. — Якийсь чоловік приніс червоне пухнасте одіяло й попросив зробити із нього серце. Це складно. За нього взяла 100 гривень.
Щомісяця жінка має майже 20 замовлень. Під майстерню обладнала одну із двох кімнат квартири.
Комментарии