Кожне місто по-своєму кітчувате, а постсовєтські міста — особливо. До київського кітчу а-ля амерікана я вже начебто звик, а ось донецький відкрив для себе нещодавно.
Насамперед, звісно, скульптури: від позолоченого Солов'яненка, схожого на Елвіса Преслі — до мафіозного Кобзона, схожого на Сєню Моґілєвіча в перуці. Найдотепнішим, однак, мені видався міст українсько-російської дружби — химерна споруда на схилі над озером. Схожа чи то на трамплін для стрибків у воду, чи то на парашутну вишку.
Товариш, який мені все це показував, переконаний, що міст — іронічний. Таке собі "ку-ку" росіянам, дуля в кишені, натяк. Ми, мовляв, своїх 5-6 метрів спорудили. А ви, коли хочете, добудовуйте решту, метрів тисячу або й більше.
Я в цьому сумніваюся, бо знаю, що росіяни — люди сурйозні. Вони куди охочіше добудують яку-небудь греблю до Тузли чи газогін у Балтійському морі, або й у Чорному. А дружбою хай самі хохли бавляться, у них на цьому ґрунті манєчка.
Мафіозний Кобзон схожий на Сєню Моґілєвіча в перуці
Товариш показує мені розкішні оздоби на мосту дружби — двох тілистих тіток у вінку та кокошніку, калини й бєрьозкі, герби й прапори. А найкайфовіше — зображення Вінні-Пуха і Паця, що, взявшись за ручки, чи то лапки, чи то ратички, радісно йдуть у спільне східнослов'янське майбутнє.
— Навпаки, — кажу, — Вінні-Пух мав би тут бути маленьким, а Паць — на дві голови вищим.
— Та отож, — погоджується товариш. — Я хотів був про це написати, але не наважився.
— Чому?! — дивуюся я.
— Приб'ють.
Я дивлюся недовірливо на його незворушне обличчя і намагаюся відгадати, чи він це всерйоз. Спробуй збагни цих донецьких! "Мабуть, таки жартує" — урешті заспокоюю я себе. І спохоплююся, що мої співвітчизники вже два роки повторюють собі подумки цю ж мантру.
Комментарии
65Ещё автор не заметил аллегорию Украины (свинозаяц), дарящую шарик Медведю.
классно:-) невольно захотелось увидеть сии архитектурные шедевры
гугл мне в помощь
посмеялась, спасибо
Ещё автор не заметил, что символами Донецка стали Царь-пушка и Александр Невский. А в начале моста почему то не замечен герб Севастополя, а Донбасс разве это украина???
Це ти про жлобіків з расєйської провінції?Так,біда з ними.
Ти ба - "ПОСИНЕЛ"
привет "СИНЯК" - как дела ???



Гаряча дискусія про Паця наводить на банальну думку - через безмежну дружбу і любов "старшого брата" покоління українців були позбавлені можливості читати книгу А.Мілна чи дивитися мульти про кумедне ведмежа Пуха рідною мовою. Шанувальникам "п'ятачків" нагадаю, що при перекладі тексту Мілна на слов'янські мови перекладачі додавали назвам героїв місцевого колориту. Тому поляки мають Кубуся Пухатка та Просячка, чехи - Медвідка Пу і Прасатко. Діткам легше вимовити односкладове слово Паць, воно краще підходить для назви казкового героя, бо має кличний відмінок "Пацю". Зрештою, симпатична назва Паць уже прижилася у мовленні і є в українській Вікі
Тут справа не лише в тому, якою мовою мультики дивилися, люди міські, які свійських тварин лише на картинках бачили, і назв не знають. Тут один хлопець з Харкова (Боніфацій) дуже дивувався, що дитина коня українською лоша.
А БУРУНДУЧОК - это газетный киоск ( новости СТБ) , а чего стоит - ЧИЛДРЕНЯТА !!! Вот как сильна УКР.мова !!
Ага . Вот значит как "дело" обернулось , вы наверно в детстве мультик "ЛОШАрик" не смотрели - а ЗРЯ . Теперь вы у меня на контроле. Да, кстати будьте так любезны - как ДВЕРНАЯ РУЧКА на Укр.языке .




До речі "улюблене" Вами СТБ використовує слова з правопису, який був упрядкований в Харкові на початку 20 століття, так що "галіціянти" не при ділах
.
Боніфацію, приємне Ваше зацікавлення українською мовою
)) "Дверная ручка" - це просто клямка ( запозичення з нім. Klinke). Взагалі в українській мові дуже багато будівельних термінів німецького походження ( дах, цегла, цвях), бо будівничими середньовічних міст дуже часто були німці. А ще уважніше дослухайтеся до дикторів: кіоск - це РУНДУЧОК ( рундук, рундучок легко знайдете в академічному Словнику української мови часів СРСР і у Великому тлумачному словнику сучасної української мови). Щодо "чілдренят" - це просто мовна гра. Стилістичний прийом додавання "рідного афікса" до іншомовного слова типовий для всіх слов'янських мов, особливо в розмовному мовленні. Вас же не дивує лептопчик, айтішник etc.
О, про будівельні терміни знайомо, для мене був шок, що кельма російською буде "мастерок".
Ой ! И "это" всё мне ???


Та то я так просто ШУТКУЮ 
- Если честно Я не успеваю за ТЕХН.прогрессом - знаю только Ноутбук , ЭВМ и калькулятор . А рундук это по моему СУНДУК но не киоск . Приятно встретить культурного человека , вы если что заходитеДо речі, Боніфацію, не полінуйтеся, пошукайте в неті "Правописний словник " Григорія Голоскевича, виданий у Харкові 1930 року. Знайдете там і шпальту, і кшталт і ще багато інших цікавих українських слів
)))
Боніфацію, даремно обурюєтеся. Ґерманізми "шпальта", "на кшталт" - не нові слова, а, навпаки, дуже старі, які було усунуто з української мови, аби штучно зблизити її з російською. Не повторюйте дурниць, які пишуть "проффесіонали" про Ґаліцію, насправді там західноукраїнський варіант літературної мови був кодифікований набагато раніше, ніж у підросійській Україні. ПЕРШИЙ словник сучасної української мови був виданий у ЛЬВОВІ 1886 року. Це був солідний двотомний "Малоруско-нїмецкий словар" (Ruthenish-Deutches W?rterbuch) Є. Желехівського та С.Недільського.Борис Грінченко використовував цей словник при роботі над своїм чотиритомником, який побачив світ у Києві аж у 1904 р.
А це часом не той львівський поет п.Іздрик, що коли випє, то усци...кається? Але з іншого боку, краще б ці забужки усцикалися, ніж горло за бандюковича дерти кацапні на радість
зустріну забужку чи андрухєра, у пику плюну
Якщо вийде... Бо ця сволота її може й отруїти, а забужки-андруховичі нарцисики драні, що заздрять славі Тимошенко, будуть тільки раді...
Lee, стусу, пиздрыку...
Чё, крыша поехала? Так иди застрелись!!! Воняешь тут...
Гарно... Але якби не дурисвіти "противсіхи" забужки-андруховичі та інше лайно, не став би паць президентом... Що вже тепер бульки пускати? Нічого, вийде Тимошенко з тюрми, вона їм покаже "кузькіну мать"...
Не дивлячись на реалії, автор блогу не боїться висловлювати власні думки, які розходяться з ПаРтійною лінією. І таких людей немало.
Щодо слова "паць". Дуже добре, що українська мова багата на діалектизми та говірки. Певно, так говорять на Заході України. Але мені, киянину, це слово незрозуміле, і більшості жителів північної, південної, центральної та східної України, думаю, що також. В нас кажуть "п`ятачок". Недавно в дитячій книжечці про Вінні-Пуха надибав на варіант "Рох Пацерятко".) Скоріше за все йшлось по "П`ятачка".
І з цих "розбіжностей" не варто робити конфлікту. Кожен говорить тією мовою, яка йому ближча до душі. Це ж добре, що ми такі різноманітні!
Але мова не має нав`язуватись, інакше вона приречена на несприйняття!
Живу в центральній Вкраїні і дивуюся вашим словам. Хіба ж свиню до себе в нас в центрі не кличуть ПАЦЬ-ПАЦЬ-ПАЦЬ??? Дивно їй-бо! Бог його знає як там кличуть свиней на Західній (не бував), але що в центральній "пацькають", то це до ворожки не ходити.
А в Руданського, який з Вінничини у вірші "Старий вовк":
Іде далі старий Вовк,
Ледве що плететься,
Аж з пацятами Свиня
На горі пасеться.