На берег відсилають за пиятику, наркотики, бійку, сексуальні домагання й расизм

 

П'ять-шість років треба попрацювати на кораблі, щоб підвищили до прибирання номерів

На роботу в іноземні тур-агенції українців вербують у Одесі й Києві. Є ще посередники, які беруть 500 доларів за направлення в одну з цих контор. Їх можна оминути й самому зареєструватись на сайті вербувальника.

Людей відбирають кожних три місяці. На момент підписання першого контракту найманцю має бути не більш як 30 років. Згодом це не має значення. Обов'яз­ково слід знати англійську. Її перевіряють на першій співбесіді. Для найнижчої посади помічника кухаря достатньо знати назви овочів і базові команди: "піди", "принеси". Вони носять продукти, миють посуд. Отримують 600–800 доларів.

Характеристику з готелю чи ресторану купують. Вона має бути на фірмовому бланку з мокрою печаткою. Кафешка на п'ять клієнтів не годиться. Знайомий із ­Запоріжжя написав, що працює в готелі на 30 номерів – і провалився. Взяли, коли збрехав, що їх там 150. Але відверту неправду виявлять одразу. Помічник офіціанта в одній руці має втримати чотири тарілки. Помічник кухаря – правильно й швидко нарізати овочі.

На співбесіду одягають костюм. Навіть якщо влаш­товуєшся мити палубу. Поговорять англійською. Якщо рівень належний, запишуть на тижневий вишкільний курс. Під час навчання претенденти живуть власним коштом.

Щоб менеджер тебе відібрав, треба заплатити 500 доларів. Хабар беруть в останній момент, коли оформлені всі документи. Другу перед вильотом нагадали, що він ще має доплатити 500 зелених. Відповів, що зараз нема грошей, і так поїхав. Хабарі беруть українці, які працюють в українському офісі круїзної компанії для набору персоналу. Якщо посередник закордонна компанія – наприклад, на американські кораблі – угорці, – вона офіційно візьме 300 доларів із першої зар­плати. Після відбору швидко роблять паспорт моряка й медичну ­довідку.

Засудженим, навіть умовно, навряд чи відкриють візу для роботи на кораблі. Американське консульство вимагає довідку про несудимість. Довго перевіряють документи. Було, що тримали два місяці й відкрили візу за два дні до вильоту на роботу.

Чоловіки всіх національностей хочуть бути з українками. Наші цим користуються: намагаються вийти заміж за іноземця й переїхати до нього

Ризиковано працювати на грецьких та ізраїльських кораблях – затримують зарплату, а можуть і взагалі не розрахуватися. Кораблі давні, течуть, ламаються. Їм по 30–40 років. В американців старим вважають 14-річний лайнер. Розраховуються чітко повною сумою. Але ще краще потрапити на німецький корабель. Сума та сама, що й на американському, тільки в євро.

Брати платню готівкою невигідно. Віддаєш із сотню доларів за пересилання 1500. Найкраще відкрити доларовий рахунок в американському банку, бо євро менш стабільне. Через інтернет сам переводжу їх до будь-якого нашого банку. Знімають за це 20 доларів за суму до 10 тисяч. Але треба аргументувати, звідки гроші. Батько написав, що йому вислав син. В Україні розплачуюсь карткою або знімаю готівку в банкоматі.

Додатково заробляють на золоті й діамантах. На Карибах купив на подарунок за 200 доларів золоте кольє, яке в нас 3 тисячі коштує. Під замовлення вигідно привезти парфуми. Марки, які в нас продають по 100 доларів, на кораблі можна придбати за 40.

Найменша зарплата у прибиральників загальних туалетів. Офіційно – 50 доларів на місяць і чайові. ­Неофіційно компанія гарантує не менш як 900 доларів. Насправді заробляють понад тисячу.

З кожним наступним контрактом платня менеджера зростає на 100 доларів. Початкова ставка 1400.

4 тисячі на місяць отримують покоївки. Щоб підвищили до прибирання номерів, треба попрацювати на кораблі п'ять-шість років. Каюта подібна до однокімнатної квартири з ванною й туалетом. За 2,5 години, доки пасажири на екскурсії, треба до блиску начистити санвузол, поміняти рушники, постіль та ідеально вимити кімнати в 18 номерах. Це – одна з найважчих фізично робіт, тому прибирають каюти тільки чоловіки.

Молодих жінок беруть танцівницями, масажистками й манікюрницями в спа-салони. У перукарів на кораблі зарплата 5–6 тисяч доларів. Їм, як і музикантам, особ­ливе знання мови не потрібне.

Сімейні пари на роботу приймають. Якщо чоловік і дружина разом, вони краще працюють. Але треба бути офіційно одруженими.

Службових романів повно, бо люди по півроку в замк­неному середовищі. Жінка вдома – коханка на борту, жінка приїхала на борт – розійшлися й одне одного не помічають. Дружина поїхала – знову з'їжджаються в одну каюту. Чоловіки всіх національностей хочуть бути з українками. Наші цим користуються: намагаються вийти заміж за іноземця й переїхати до нього. Якщо закрутить роман із туристом – одразу відправлять додому.

На берег відсилають за пиятику, наркотики, бійку, сексуальні домагання й расизм. На борту працюють приблизно 40 націй. Якщо скажеш афроамериканцю, що він негр, – наступного дня своїм коштом поїдеш до себе. Тому всі стримуються.

Туристам зазвичай більше подобається, коли їх обслуговують європейці. Українці – найнижче оплачувані працівники з Європи, тому наших на кораблі беруть охоче, хоч ми ледачіші за філіппінців. При цьому їм платять менше за українців. Ми – європейці й на кораблі прирівняні в оплаті до американців. Росіяни в команді – рідкість. Москвичам і пітерцям така зарплата нецікава, а вихідці з дрібних міст зловживають спиртним.

×