— Якось Іван Піддубний пішов у цирк. Там були борці. Спитали в залу: "Хто хоче позмагатися?" Іван вийшов. Програв. Та після цього його запросили працювати в цирку. Відтоді всіх перемагав. Був у Канаді, Америці, Франції. Багато заробляв. А під кінець життя бідував. Хліба не було, сусіди годували, — розповідає 66-річна Катерина Лукіна, племінниця борця Івана Піддубного із села Красенівка Чорнобаївського району на Черкащині. 20 серпня там провели свято богатирської сили, присвячене спортсмену. Помер 67 років тому.
О 10:00 у центрі села на вул. Піддубного працює ярмарок народних умільців. Дороги перекриті шлагбаумами. Рух машин контролюють поліцейські.
Біля бібліотеки встановили сцену. Поряд — арену для боїв. На великому екрані показують документальний фільм про спортсмена. Люди сидять на довгих дерев'яних лавах. За сільрадою пригощають кулішем, вареною кукурудзою, юшкою. Наїдки — за рахунок місцевого підприємця.
— Наварили 120 літрів юшки. Мабуть, і Піддубний куліш та юшку любив їсти. Вже понад 30 років пригощаємо на цьому святі. Раніше було веселіше, бо людей сходилося більше, — говорить 66-річний Іван Меланченко. Порається біля двох великих казанів зі стравами.
До музею силача стоїть черга. Першими пускають посадовців з області та району. У кімнатах висять портрети чемпіона та його родичів, родинне дерево. Єдина річ, що вціліла з батьківської хати борця — стілець із різьбленою спинкою.
— У Піддубного була сестра — дуже файна молодичка. Хлопці до неї сваталися, але ж вона така невгамовна, — розповідає різьбяр 43-річний Петро Долгополов. Продає дерев'яні іграшки. — Візьме картуза, підніме клуню й засуне туди. Каже: "Забереш картуза, тоді прийдеш". Доводилося хлопцю за могорич наймати ще шістьох, щоб ту клуню підняти. Вийшла заміж за п'яничку. Як чоловік піде нап'ється, на плече його покладе й додому принесе.
Обійстя Піддубних розташоване в глибині села. На вході є табличка. Написано, що тут 26 вересня 1871 року народився всесвітньовідомий борець. Біля криниці накритий стіл із пиріжками, яблуками, кавуном, динею.
На місці старого помешкання Піддубних збудували хату — цегляну, під металевим дахом. У ній ніхто не живе — меблів немає, фарба на стінах лущиться. Поряд стоять троє пенсіонерок в українському одязі та чоловік років 35 у вишиванці — співають пісню "Де ж ти, хмелю, зиму зимував".
На свято приїхали близько 30 борців. Спортсмени змагаються на рингу, піднімають гирі, тягають важкі колеса. Встановлюють всеукраїнський рекорд із підняття 32-кілограмової гирі. Микола Ткачук із Києва за 10 хв. робить це 172 рази.
У богатирському шоу "Найсильніша людина свята" перемагає 27-річний Роман Науменко з Красенівки. Тягав вантажівку ЗІЛ, шини й каміння.
— Іван Піддубний — мій родич по батьковій лінії, — говорить Роман Науменко, 27 років. Одягнений у футболку із портретом Піддубного. — Він був незламний духом. У паспорті переправив "Поддубний" на "Піддубний". І національність — із росіянина на українця. Йому неодноразово пропонували гроші за поразку, але не був продажний. Зараз таких, як Піддубний, немає. Сьогодні спорт — це гроші й шоу-бізнес.
Іван Піддубний народився 145 років тому в козацькій сім'ї. У батьків було четверо синів і троє доньок. Іван — найстарший. Силою вдався у батька. Спортивну кар'єру розпочав 24-річним. Був борцем, атлетом. За 40 років виступив майже в 100 містах Російської імперії, відвідав 50 країн. Із двох тисяч боїв усі виграв.
Майже все життя провів у місті Єйськ Краснодарського краю Росії. Похований у тамтешньому заміському парку. На надгробку написано: "Тут русский богатырь лежит".
3 людей міг утримати на руці Іван Піддубний. Під час бою вирізнявся координацією рухів, швидкою реакцією. Йому легко давалися складні прийоми.
3 
1
Коментарі