У лютому 2024 року, в результаті кадрових змін у вищому військовому командуванні, Юрія Содоля призначено командувачем Об'єднаних сил замість Сергія Наєва. 24 червня увечері Володимир Зеленський змінив командувача Об'єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова.
Декілька місяців критики від окремих депутатів і блогерів, а також заява від командування "Азову" - і один з найдосвідченіших українських генералів, командувач Східним фронтом Юрій Содоль втратив посаду.
У чому вина Содоля?
Угадайте з трьох раз, хто одним з перших почав публічно критикувати генерала, який отримав від Володимира Зеленського звання Героя України 28 лютого 2022 року? Звісно, Мар'яна Безугла – "славна" представниця провладної фракції "Слуга народу".
Можливо, ця критика конструктивна і правильна. Просто така у неї "наполеонівська" роль у цьому спеціалізованому закладі на виїзді, котрий ми поки що ніяк не можемо перепрофілювати.
Нагадаємо, депутатка з оборонного комітету Мар'яна Безугла півроку тому критикувала головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, аж поки на початку лютого президент не замінив його на Олександра Сирського.
Відтепер, вочевидь, настала черга Сирського і його команди. Хоча першим на вихід пішов не чинний головнокомандувач, а генерал Содоль, якого Безугла назвала "злочинцем і вбивцею". Тут уже теж нічого нового. Ми давно помітили, що нардепка – надто пристрасна та екзальтована особа. Майже щоденно вона робила дописи в соцмережах, звинувачуючи цього командувача начебто у провалах на фронті, зокрема і на Харківщині.
Також депутатка Мар'яна Безугла заявила, нібито генерал Юрій Содоль у час, коли російські війська проривалися на Торецьк, перебував в Одесі й нагороджував мера міста Труханова. Содоля бачили у одному з одеських ресторанів за чаркою.
Її претензії полягають ще й у тому, що Содоль начебто жорстко поводиться з підлеглими, ігнорує здібності офіцерів і ставить на керівні посади лише "своїх" генералів. Ті, своєю чергою, начебто допустили низку помилок при організації оборони на східному фронті.
Крім Мар'яни Безуглої відкрито критикували Содоля відомі блогери й волонтери Ігор Лаченков та Сергій Стерненко. Останній, котрого низка колишніх прихильників почали чомусь звинувачувати у "підмахуванні" главі ОП Андрію Єрмаку, писав про "провали" генерала на посаді командувача Морської піхоти ще взимку цього року.
У день призначення генерала на посаду командувача Об'єднаних сил активіст Сергій Стерненко висловив скепсис щодо цього кадрового рішення. А за кілька місяців після призначення Содоля на посаду командувача ОСУВ "Хортиця" заява блогера була ще жорсткішою.
"Це призначення — кадрова катастрофа. Гіршу кандидатуру, якій плювати на життя солдата, було складно уявити", – написав він.
Стерненко закидає Содолю прорахунки на посаді очільника Морської піхоти. Йдеться про начебто неналежну організацію логістичного забезпечення українського плацдарму в Кринках на Херсонщині.
Мовляв, клаптик території на лівому березі Дніпра українські армійці утримують вже більше, ніж 9 місяців в надзвичайно складних умовах і зазнаючи значних втрат серед особового складу. Доцільність утримання плацдарму в таких умовах викликає питання у військових аналітиків.
А керівник штабу бригади "Азов" Нацгвардії Богдан Кротевич (позивний "Тавр") подав заяву у Держбюро розслідування (ДБР) із проханням провести слідство дій генерала ЗСУ Юрія Содоля.
Артилерист, десантник, морпіх
Юрій Содоль родом з Харківщини. Походить з династії військових артилеристів. І першим місцем його служби був артилерійський полк в Дніпропетровській області.
Однак через декілька років Содоль перейшов в десантні війська, з якими пов'язав наступні 20 років.
Військовий пройшов шлях від очільника групи до командира 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ. На цій посаді служив 8 років, й саме Содоль вів у бій десантників 25-ї бригади на початку бойових дій на Донбасі в 2014 році.
Його бійці звільняли Слов'янськ, Ямпіль, Рубіжне, Лиман, вели бої за Савур-Могилу, Шахтарськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве. Це були найтяжчі ділянки фронту і бригада зазнала суттєвих втрат.
В січні 2015 року Содоль став заступником командувача Десантно-штурмових військ. Того ж року він отримав звання генерала.
У березні 2018 року він очолив командування Морської піхоти. Його завданням було фактично з нуля створити цей рід військ в Україні.
І вже за 5 років початок повномасштабної війни на гарячих ділянках фронту зустріли три бригади, полк і окремий батальйон.
Сам Содоль казав, що формував українську Морську піхоту за зразком американської.
На початку повномасштабного вторгнення генерал відповідав за оборону на Маріупольському напрямку. Але тоді його підлеглі не змогли завадити стрімкому російському наступу біля Волновахи, а під час облоги Маріуполя значна частина і командир 36-ї бригади морпіхів, Герой України Володимир Баранюк потрапили у полон.
Юрія Содоля закидали звинуваченнями у цьому провалі.
Після Маріуполя генерал деякий час очолював оперативно-тактичне угруповання "Донецьк".
У лютому 2024 новий головком Сирський взяв досвідченого офіцера до себе в команду очільником Об'єднаних сил, а згодом – оперативно-стратегічним угрупованням військ "Хортиця".
Це ОСУВ відповідає за величезну ділянку фронту від Покровського до Харківського напрямку.
І саме тут зимово-весняний наступ росіян досягнув найбільшого успіху. Після взяття Авдіївки їм вдалося захопити Очеретине і стрімко просунутись до траси на Покровськ. Ще один провал – відкриття на початку травня Харківського фронту. Тут росіянам вдалося прорвати кордон і зав'язати бої у Вовчанську та біля села Липці.
Морська піхота за Содоля
Прихильників у Содоля, котрі підтримали його, - хто публічно, а хто анонімно, - надавши інформацію, наразі не так багато.
Зокрема, Герой України, колишній розвідник і начальник Київського військового ліцею Ігор Гордійчук засудив тих, хто критикує Содоля.
Він поширив в соцмережах допис 35-ї бригади Морської піхоти на захист екскомандувача і закликав "чорноротих безумних політиканів" не чіпати "заслужених захисників".
На підтримку генерала виступив і його колишній підлеглий, ексначальник медичної служби 25-ї бригади повітряно-десантних військ і очільник запорізького військового госпіталю Віктор Писанко.
"Юрій Содоль – це людина за котрою тоді ми йшли звільняти наші землі і за котрим я без сумніву пішов би і зараз", – написав він.
Щодо претензії до "пиятики" в одеському ресторані, то один із цивільних товаришів генерала стверджує, що це було святкування випуску молодшого сина Содоля з військового вишу в Одесі.
Тож чому саме зараз колишній командувач морпіхів став об'єктом критики в ЗМІ і соцмережах?
І політики, і військові не мають однозначної відповіді.
Чимало схиляються до версії, що на Содоля свідомо вирішили "повісити" військові невдачі на Сході. Річ у тім, що попри заяви командування про "стабілізацію" ситуації, росіяни посилили тиск і змогли досягти тактичних успіхів на певних ділянках.
Головком Сирський ситуацію із вже колишнім командувачем Об'єднаних сил не коментував. Сам Юрій Содоль також.
Наступник Содоля
Новим командувачем Об'єднаних сил замість Юрія Содоля став молодий генерал, який був підлеглим і Сирського, і Содоля - Андрій Гнатов.
Він закінчив Харківське танкове училище, але майже вся його кар'єра пов'язана з Морською піхотою. Гнатов був серед тих морпіхів, які не зрадили присягу і вийшли з Криму під час окупації в 2014 році.
На материку через декілька років він став начальником штабу, а потім і командиром 36-ї бригади "морських котиків". Під час повномасштабної війни командував обороною Миколаєва і був одним з тих, хто забезпечив вдалий контрнаступ на Херсонщині восени 2022 року на посаді начальника штабу оперативного командування "Південь".
Весною наступного року командував обороною Бахмуту під керівництвом тодішнього очільника Сухопутних військ Сирського.
Бахмутська операція досі має неоднозначну оцінку у експертному середовищі.
Хтось вказує на те, що Україна дарма влізла в цю "м'ясорубку", втративши підготовлених бійців в боях за місто, яке в підсумку і так довелося залишити.
Інші аналітики зауважують, що ця оборонна операція призвела до фактичної ліквідації російської приватної військової компанії "Вагнер", яка зазнала колосальних втрат у Бахмуті. Але це не коректне визначення. Так, "вагнерівці" зазнали чималих втрат, однак при всьому нашому бажанні – їх не ліквідували повністю. А якщо згадати, що Бахмутська операція була на руку російському керівному генералітету, котрий мав гострий конфлікт з "Вагнером" і прагнув його ліквідації, то взагалі ця історія спонукає до додаткових певних запитань.
Гнатов має низку нагород, зокрема Хрест бойових заслуг, Орден Богдана Хмельницького III ступеня та медаль "За військову службу Україні".
Демонструвати свої вміння на посаді командувача генерал Гнатов змушений буде в надзвичайно складних умовах посилення російського тиску на сході України.
Задачі, де всі відомі, але не вирішуються
Однак, зміна командувача Содоля навряд чи суттєво вплине на ситуацію на фронті, - таку думку висловив генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко. Він вважає, що прості заміни мало що дають, бо люди, які приходять на їхні місця "не чарівники".
"Очікувати швидких позитивних результатів, на мій погляд, не треба, бо ситуація на фронті не покращилася. Незважаючи на те, що була зроблена заміна суттєво вищої ланки, питання не тільки в тому, чи професійно Сирський був кращий за Залужного чи навпаки. Щоб змінити ситуацію, треба щоби держава надала можливості воєнному керівництву реалізувати свої професійні навички. А цього поки ще повністю зроблено не було. Тобто Залужний, Сирський, Содоль – будь-хто – не чарівники. Особливо в таких важких умовах, які не вирішуються простою заміною", – розмірковує Романенко.
Ветеран російсько-української війни Олег Симорос, навпаки, вважає колишнього командувача Об'єднаних сил не прогресивним керівником.
"Содоль проявив себе, вибачте, як людина, яка в 21-му столітті, коли є вже РЕБ, коли є дрони, досі воює за принципами "совка". Вибачте, воює – людським ресурсом", - стверджує Симорос.
На думку ветерана, одним із чинників таких помилок є не завжди привильні кадрові рішення, зокрема, які стосуються вищого військового керівництва.
"На жаль, українська влада пішла шляхом призначення більш зручних людей з політичного погляду, а не через їх професійні якості, не через їх чесноти, і, зокрема, їхню репутацію в ЗСУ. На моє суб'єктивне переконання є можливість давати шанс прогресивним офіцерам, котрі пройшли офіцерський шлях в окопах", – зауважив у коментарі проєкту Свобода Live Олег Симорос.
Черговий крайній
Але, схоже, влада просто знайшла чергового стрілочника за власні "провтики".
Адже чимало підприємців, готових працювати на перемогу, безпорадно розводять руками: наше найвище військове керівництво в конфлікті з новими технологіями. Вони не хочуть пускати дронарів на передову. Ці фахівці та аеророзвідка з великими зусиллями пробивають собі шлях для того, щоб давати для фронту нові результативні інновації.
Тобто виробникам нових технологій не вдається узгодити свої дії з воєнним керівництвом. І виходить, навіть за наявності засобів ураження – дешевих і (як виявляється) в немалій кількості, керівництво оборонного відомства вважає, що потрібно воювати людьми, а не технологіями.
Якщо така тенденція буде продовжуватись, то все буде продовжуватись так само, незалежно ні від минулих заслуг, ні від заслужених прізвищ, хто б то не був – Содоль, Гнатов, чи будь-хто інший.
Водночас, незрозуміло чому досі воєнне керівництво, починаючи від ексголовкома Залужного й закінчуючи будь-яким комбригом, не зробило висновків за два роки повномасштабного вторгнення і не усвідомило, що з цивільними керівниками треба розмовляти по-іншому. Посилаючись при цьому на хлопців на "нулі". Нехай це не зовсім за статутом, але, вочевидь, Банкова – Грушевського по-іншому не розуміють.
Звернімо увагу, що лише під великим пресингом суспільства почали копати якісь фортифікаційні споруди. А до цього наших солдат просто тримали в окопах.
"Позиція сьогодні вважається нашою доки там є люди в окопах. Як тільки окопи пустіють, туди направляється нова партія бійців ЗСУ. І от так, шляхом розходування захисників вважається, що певна позиція наша, - обурюється громадський активіст, підприємець Павло Себастьянович. – Але ж ми можемо вражати ворога на більш, ніж десятикілометрові лінії. Наразі в українських виробників є можливість виготовляти засоби ураження ворогів на чималу дистанцію - на 15 - кілометрову зону вглиб від лінії розмежування, що знищить на своєму шляху все вороже. А вже після цього можна буде робити результативний штурм живою силою. Однак цивільно-воєнне керівництво України таких дронщиків на фронт не пускає. Навіть комунікувати з ними не хоче, бо хоче воювати людьми!".
І політичне керівництво України, і центральні органи влади та місцевого самоврядування, за ці роки великої війни не перевели економіку на функціонування в умовах особливого періоду. Підприємства, згідно з законом, мали отримати мобілізаційні завдання і відповідно до нього кожне підприємство займалося б випуском продукції військового призначення для забезпечення збройних сил.
І все виглядає так, що військові керівники, ніби загіпнотизовані новими посадами, стають зручними для цивільного керівництва державою.
3 
1
Коментарі