Питання виборів не сходить з порядку денного інформаційного простору. Хоча воно не належить до вибору української влади та президента Володимира Зеленського.
Багато українських експертів та аналітиків вважає, що це питання певного компромісу між Трампом та Путіним.
Нагадаємо, Financial Times повідомляла, що Україна планує провести весняні президентські вибори одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією на тлі тиску з боку адміністрації США.
Мовляв, Вашингтон наполягає, щоб обидва голосування відбулися до 15 травня, інакше Україна може втратити запропоновані гарантії безпеки.
"Російський правитель вимагає таких виборів, він використовує цей крок як один із елементів перемоги Росії над Україною, оскільки фігура Зеленського для нього є найбільш складною з точки зору внутрішньої оцінки цієї війни на виснаження в російському суспільстві. Адже Росія не добилась стратегічної переваги і не може сьогодні продовжувати конвенційну війну", - вважає політик, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Степан Гавриш.
Дзвіночки не перші й не останні
Ми знаємо, що Путін поставив це завдання давно, і він тисне на Трампа. Великий Дональд кілька разів говорив про це Зеленському публічно перед журналістами.
Тож усе залежатиме від того, наскільки рішуче буде діяти Трамп і що буде в обмін запропоновано Україні. Також в емоційному пориві Дональд Трамп заявляв, що він може відмовитися допомагати нам, якщо виборів не буде.
У цій ситуації також дуже важлива позиція ЄС.
"У зв'язку з цим усе-таки треба планувати, що вибори можуть відбутися також і під час воєнного стану. Це не є вибір України. Як би ми не чинили довго опір, нам доведеться приймати рішення за межами існуючих правил. Тобто нам треба будувати нову ексклюзивну програму виборчого процесу", - вважає Степан Гавриш.
В Україні в законодавчому сенсі до виборів таки готуються. Gazeta.ua вже зазначала, що в парламенті працює велика група над вдосконаленням виборчого законодавства.
Паралельно бажаючі потрапити в наступний склад ВРУ вже організовують штаби.
А на просторах Інтернету також уже йде конкурентна боротьба.
Скажімо, атака на того ж генерала Валерія Залужного.
Зауважимо, зроблена нещодавно низка соціологічних опитувань показує, що в трійці лідерів майже завжди є ексголовком ЗСУ Залужний.
"Я думаю, що є лише два серйозні кандидати на посаду президента — це Зеленський та Залужний. Решта — спойлери, причому переважно на боці влади, які будуть певною мірою понижувати цінність фігури Залужного і боротися проти нього", - вважає політик Гавриш.
До речі, нещодавно ми писали, що в гру "поборись за булаву президента" включився відомий боксер Олександр Усик.
А щодо Валерія Залужного, подейкують, що він найближчим часом може бути звільнений з посади посла у Великій Британії.
Степан Гавриш вважає, що на його місце розглядається кандидатура колишнього міністра закордонних справ (2014-2019рр), дипломата Павла Клімкіна.
А те, що на Залужного зробили ставку на Заході як на наступного президента України видно і з певних заяв європейських лідерів, і з великої уваги до українського ексголовкома західної преси. Зокрема "ворожіння на кавовій гущі" стосуються наступника Залужного на посаді посла України в Британії. Тож, слідуючи логіці західних медіа, генерал незабаром зможе вільно включитись у політичну боротьбу. І це, мовляв, один зі дзвіночків виборів.
Небезпечна гра в перегони
Експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера вважає втиснення теми проведення виборів у якусь дату під час війни дуже небезпечною затією .
"Сама ідея виборів, яка вкинута через зарубіжні ЗМІ, на жаль, може мати далекі наслідки, - каже Андрій Магера. - Це розхолодження українського суспільства: начебто вже скоро вибори, війни вже не буде, все добре, можна додому йти всім, все добре і не треба донатити на армію, не треба допомагати".
Але, якщо справді тиск з боку Америки існує стосовно дедлайнів проведення виборів, то, вочевидь, комунікація України має бути чітко продумано, аби зрозуміло донести до партнерів свою точку зору стосовно того, що швидко, після зробленої заяви, їх провести неможливо.
"Я думаю, хтось переконав чинного президента США Дональда Трампа, що йому потрібно показати якийсь результат перед проміжними виборами до конгресу, де в республіканців справи не надто хороші з точки зору сьогоднішнього дня, - вважає Мегера. - З українського боку важливо переконати Дональда Трампа в іншому: що він повинен бути лідером вільного світу, і для його ж Республіканської партії набагато більше шансів буде на виборах до конгресу в листопаді, якщо він дійсно себе покаже лідером вільного світу, а не людиною, яка вступає в якісь закулісні домовленості із державою-агресором, державою, яка є уособленням гітлерівської Німеччини 1939 року. Я думаю, що тут велике значення матиме дипломатія. На жаль, чинний склад адміністрації США має досить низький рівень знання і міжнародного, і конституційного права. Інакше ми б від них подібних речей ніколи не чули".
Отже, на сьогоднішній день ніяких виборів у травні 2026 року відбутися не може. Як пояснює Андрій Магеар, стаття 103 Конституції України передбачає 90 днів від оголошення президентських виборів до дня голосування.
Якщо відняти від 15 травня три місяці — вийде 15 лютого. У цей день жодних офіційних заяв про вибори не було. Тож щонайменше законодавча арифметика не сходиться з інформацією закордонних видань.
2 
1
Коментарі