— Большинство родственников от меня отвернулись. Поддерживают родители и старшая сестра. Другие называют бандеровцами, фашистами и "укропами", — розповідає 40-річний Володимир Родиков. — До війни пишався, що маю велику сім'ю. А тепер із жінкою залишилися, як два "кеди", і десять "шнурків" біля нас бігають.
Із дружиною 41-річною Діаною виховують десятьох дітей. П'ятеро з них — прийомні. Переїхали з Макіївки Донецької області в село Гатне під Києвом.
— Перед від'їздом двоє дітей провідували бабусю. Дорога йде через залізничні колії. Коли повернулися, показали жменю патронів. Бачили чоловіка з автоматом. А через два дні по місту їхали танки з російськими прапорами. У день від'їзду у старшої дочки в школі мав бути випускний.
Два тижні жили в санаторії на острові Хортиця в Запоріжжі. Потім — у недільній школі міста Фастів на Київщині. Володимир написав листи президентові, прем'єр-міністру, народним депутатам. Усі відповіли, що в них немає ресурсів.
— Коли зовсім зневірився, передзвонив прес-секретарю Марини Порошенко, дружини президента. Там сказали те саме. Ресурси знайшлися тільки тоді, коли журналісти розкрутили тему про дитбудинок на телебаченні, — додає Володимир Родиков.
Бізнесмен Олександр Тигов погодився звести будинок за власні кошти. Дім на чотири кімнати. На стіні між поверхами — виставка сімейних портретів. Починається з фото наймолодших — 6-річних Анастасії й Артема. Далі — 8-річні Мілана, Кароліна і Катерина, 11-річні Данило і Денис та Валерія, 12 років. У кінці — портрети 17-річної Олександри та 19-річного Богдана.
— Новий будинок був пустий. Мої батьки з Макіївки передали меблі. Розбирали на дощечки, домовлялися з хлопцями, які вивозили через блокпости, — продовжує Володимир. — Потім відправляли нам поштою. У машину дозволяли класти все, що влізе. Бойовики до побутових і старих речей не чіплялися. Холодильник, телевізор, мікрохвильовку та м'які меблі довелося залишити.
Після нашого переїзду телефонували бойовики. Хотіли в наш дім заселити людей, які втекли від "укропів". Називали себе представниками "Новоросії". Говорили ввічливо, поки не чули "ні". Тоді почали погрожувати. До батька приходили якісь люди, називалися моїми друзями. Питали, куди ми поїхали, коли повернемося. Тато оселився в нашому будинку. Сторожив, бо місцевих нотаріусів змушували переписувати порожні квартири на ополченців. Після того знайомий побачив моє ім'я в чорних списках.
Від батьків відвернулися знайомі — бо ми, бандерівці, звалили. Сусіди потруїли наших собак — ротвейлерів, шарпея і пекінеса. Хтось викорчував дерева. Через два роки спалили будинок. Кинули посеред ночі "коктейль Молотова". Дах загорівся. Батько встиг вискочити. На вулиці попелом написали попередження. Обізвали "сволотою і фашистами". Після того приходили покупці з "ополчення", хотіли купити землю. Батьки відмовили.
Розводить карликових собак
У Макіївці Володимир Родиков вирощував декоративних риб на продаж. Мав 54 акваріуми, які продав після переїзду. У Гатному розводить декоративних собак — шпіців.
— Для великих псів біля будинку місця мало. Зупинилися на карликових шпіцах. Вони подобаються дітям, мало їдять і дорого продаються. Купили чотирьох дівчаток і одного хлопчика. Цуценята з родоводом коштують від 1,5 тисячі доларів. Дешевші — 15 тисяч гривень. Близько тисячі гривень щомісяця витрачаємо на корм. Шпіци приводять троє-четверо цуциків двічі на рік.
2 
1
Коментарі