Рекордна явка та прорив арабських партій стали сенсацією на виборах в Ізраїлі. В Україні перегони поки неможливі в умовах війни. Але, якщо війна триватиме, їхня ймовірність зростає. Хоча обставини у двох країн різні, тенденції можуть бути спільними.
Хоча обставини у двох країн різні, тенденції можуть бути спільними. Чому - розбиралася Gazeta.ua.
Замало опцій: голоси перетікають до колишніх аутсайдерів
Представництво арабів у Кнесеті є проявом демократії в Ізраїлі. Як показали вибори 27 жовтня, ці політичні організації стають реальними важелями впливу на тлі конкуренції "прем'єра-воїна" (чинний прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу. - Gazeta.ua) та воїна-ліберала (колишній начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Гаді Айзенкот. - Gazeta.ua). В Україні найвірогідніша передвиборча пара: президент-воїн Володимир Зеленський - поміркований військовий Валерій Залужний (колишній головнокомандувач Збройних сил України).
Зеленський та Залужний також дискутують виключно про методи
Високі результати арабських партій насправді є на хвилі "голосування протесту". Нетаньягу та Айзенкот у принциповому питанні - протидія та опір проксі-іранським угрупованням - збігаються. Їхня конкуренція полягає тільки щодо методів. Наприклад, Айзенкот - за широку мобілізацію з ортодоксами включно, Нетаньягу - за збереження виключень. Зеленський та Залужний також дискутують виключно про методи.
Ще дві альтернативи: що пропонували араби
На виборах в Ізраїлі арабські партії пропонували два підходи. Перший полягає у входженні в коаліційний уряд та співпраці з ним. Другий - курс на скасування статусу Ізраїлю як саме ізраїльської держави, визнання арабів нацменшиною, визнання Палестини як держави з виведенням ізраїльських військ звідти (Сектор Гази, західний берег річки Йордан). Ключове - зосередженість на внутрішніх проблемах.
В Україні навіть натяку на такі політсили немає. Але поле для їх появи є.
Під 70% респондентів кажуть про потребу у нових политичних силах та лідерах
Чимало виборців голосували за арабські партії на знак протесту проти нинішнього курсу, котрий не зазнав би змін навіть за переконливої перемоги Айзенкота.
За останніми опитуваннями в Україні, під 70% респондентів кажуть про потребу у нових политичних силах та лідерах. Але в яких саме нових, українці чіткого уявлення не мають. Їхня підтримка розпорошується між умовними партіями військових, технократів та умовної "партії мерів".
При цьому, якщо йдеться про кандидатів, 4,5% опитаних голосували б за когось іншого, 5,2% не брали б участі у голосуванні, а для 9,2% питання, "за кого б проголосували", виявилося таким, на яке важко відповісти.
Тобто приблизно 12% невизначеності. Для запуску політичного проєкту більш ніж достатньо.
На чому може зіграти Росія: нацменшини та соціальний блок
Успіх арабських партій в Ізраїлі відкриває простір для політтехнологій в Україні навіть без виборів. Цим можуть скористатися і кремлівські політтехнологи. Варіантів декілька. За першим, формується умовна партія Донбасу чи партія прифронтових регіонів, лідери якої категорично вимагають припинити бойові дії. За другим, акцент робиться на соціальних проблемах та внутрішньому порядку денному, що використали араби в Ізраїлі. За третім, знову задіюється мовний, релігійний чи культурний чинник.
Будь-яка з таких партій не матиме метою перемогти, її задача - акумулювати протест.
Геополітичні зміни: копняк Трампу і справжні друзі
Чинний президент США Дональд Трамп відкрито підтримував Біньяміна Нетаньягу. Якщо той не зробить політичне диво до 3 листопада, бажано ефектне, Трампу "світить" втратити контроль республіканців за Конгресом (більшість).
Іншими словами, він зосередиться на внутрішньому порядку денному в США, Україна потрапляє у зону турбулентності між виборами в Ізраїлі та початком роботи нового Конгресу.
Трамп може піти на ще якісь угоди з Росією
Це станеться із січня, тоді ж, коли і починається передвиборча кампанія на президентські вибори, пояснив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак. Відтак Конгрес у першу чергу займатиметься імпічментом Трампа і розслідуваннями щодо міністра оборони США Піта Гегсета та залежності військових стратегічних мереж від приватної компанії та цивільної особи - американського мільярдера Ілона Маска. В умовах жорсткої політичної боротьби Трамп може піти на ще якісь угоди з Росією, припустив експерт. І його заганяють у дуже вузький коридор.
Хибна логіка і розбалансування: уроки виборів в Ізраїлі для нас
З одного боку, ФСБшна група, заточена під конкретні політичні цілі. З іншого, є й ті, хто затягує США у примарні бізнес-проєкти, що позбавляє Трампа політичного маневру. Білий дім уже порушив домовленості про запровадження санкцій, відтермінував закон і натомість уклав із РФ угоду про дизель. І це може мати продовження.
Ми у складній ситуації, коли не можемо обирати союзників, наголосив голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Він нагадав про заяву п'яти європейських держав про підтримку нашої країни, але вони ж зазначили, що орієнтуються на США у питаннях безпеки і наступну зустріч планують провести у березні 2027 року.
Жодних передумов та ознак до миру я не бачу
"І ми розуміємо, що це лише риторика. Тож і ми не маємо на рівні держави говорити "віримо" чи "не віримо"... Те, чого потребують українці, це абсолютно чесної позиції та чесної розмови президента України", - зазначив експерт.
Наприклад, щодо перспектив мирного врегулювання чи розблокування цих процесів з боку Росії до весни наступного року - вони є мізерними. Тому базовий сценарій, під який приймаємо бюджет і готуємося, не "вірю - не вірю" і не "вселити надію", а те, що є в реальності.
"А в реальності жодних передумов та ознак до миру я не бачу. Трамп реально хотів зупинити війну до листопада. Він вірив. І замість підіграти йому, Путін (президент Росії Володимир Путін. - Gazeta.ua) достатньо грубо заявив, що це нереалістичний сценарій. А "після 10 листопада" поговоримо ще й образливо… Ми повинні використати це, щоб відновити стосунки з Білим домом", - підсумував експерт.
70
Коментарі