— П'ять хвилин і ми - в казці, - шепоче англійською рудоволоса жінка років 30-ти своєму немовляті, яке тримає в слінгу. Поруч "танцює" від нетерплячки її старша донька, а чоловік шукає в кишенях квитки.
Сім'я разом із майже сотнею туристів чекає підняття до замку Нойшванштайн, розташованого у федеральній землі Баварія, на південному заході Німеччини - майже на самому кордоні з Австрією.
Сходження до замку Нойшванштайн - це випробування не лише для ніг, а й для нервової системи. Щороку сюди злітається понад 1,4 млн туристів з усього світу: американці з бавовняними торбами, бразильці в яскравих дощовиках, життєрадісні італійці, стримані англійці та невтомні делегації з Японії та Південної Кореї.
Піднятися на гору можна двома шляхами, і черги на обидва - просто шалені. Перший варіант - кінна карета, яка додає романтики (8 € за підйом). Другий - автобус, що курсує гірськими серпантинами (3,50 € в один бік або 5 € за квиток туди й назад). Я обрала автобус і не прогадала: кілька хвилин крутих віражів під пронизливий шум сосен - і ти нагорі.
Король-мрійник Людвіг II будував цю білокам'яну фантазію неподалік містечка Швангау не для оборони і навіть не для розкоші. Він втікав від світу, ховаючись у декораціях до опер Вагнера. А в результаті створив одну з найприбутковіших туристичних локацій Німеччини.
Фотосесії над прірвою та інтернаціональний Вавилон на мосту Марі
Найкращий вигляд на замок відкривається з мосту Марієнбрюке, прокладеного над 90-метровою ущелиною Пеллат. Залізне диво інженерії назвали на честь королеви Марії Прусської, матері Людвіга. Ще кронпринцом він закохався у ці скелі, а згодом замінив дерев'яні перила мосту на консольну залізну конструкцію.
"Вид зверху заворожує, особливо вигляд на замок з мосту Марі, який значно затьмарить Вартбург за всіма його визнаними перевагами розташування, архітектурною пишністю та чудовими розписами", - захоплено писав Людвіг II у листі в 1881 році.
Сьогодні на цьому мосту - справжній інтернаціональний Вавилон. Конструкція трохи поскрипує, а дерев'яні дошки хитаються під ногами сотень людей. Здається, що вітер з ущелини намагається вирвати з рук телефони.
— Чекай, не повертайся! Зроби вигляд, ніби ти дивишся на вежу і випадково усміхаєшся! - повчає дівчину турист із Сеула, міняючи вже п'ятий об'єктив на камері.
Це ж чистий Діснейленд, тільки без аніматорів
Поруч італійська родина емоційно розмахує руками, намагаючись пробитися до огорожі.
— Мамма міа, Марко, та зачекай ти зі своїм телефоном! Подивись ліворуч, це ж чистий Діснейленд, тільки без аніматорів! - гукає жінка у капелюшку, смикаючи чоловіка за рукав.
Крізь щільний натовп намагається якнайшвидше пробратися інша пара. Жінка, охоплена явним страхом висоти, так мертво вчепилася в чоловіка двома руками, що той ледь тягне її до виходу з мосту. Сонце, вітер і 90 м прірви під ногами - видовище дивовижне, але для когось це справжнє випробування. Вже пізніше я помітила їх біля зупинки автобуса: вони ще довго сиділи на лавці, приходячи до тями, і до самого замку підніматися явно не поспішали.
Китайська група діє злагоджено, як армійський підрозділ: три секунди на позицію, спалах, наступний.
"Ти бачила це озеро?": рідний український голос біля підніжжя Альп
Коли стоїш у цій строкатій черзі, де змішалися мови, палиці для селфі та десяток національностей, реальність здається трохи іграшковою. А замок - просто ідеальною декорацією, яку диснеївські художники колись змалювали для своєї "Сплячої Красуні".
Глянь на це озеро Альпзее. Воно ж як дзеркало!
І раптом серед цього іноземного шуму буквально за спиною лунає абсолютно спокійне й рідне:
— Таню, ти глянь на це озеро Альпзее. Воно ж як дзеркало! Наші карпатські Синевири розступилися б від такої краси...
Повз проходить подружня пара. Вони тримаються за руки, стиха діляться захватом від краєвидів і просто йдуть далі до виходу.
У цей момент час ніби зупиняється. Ти завмираєш і з жадібністю проводиш їх поглядом. У натовпі серед тисяч чужих облич біля німецького замку ці двоє здаються найближчими людьми у світі. Захотілося просто підбігти й обійняти їх - без жодних приводів, лише тому, що вони говорять твоєю мовою на вершині баварських Альп.
Брелоки, магнітики та відлуння кави
Всередині замку розкіш вражає, але екскурсія пролітає на одному подиху - туроператори женуть групи з точністю німецького годинника.
Тому справжня магія Нойшванштайна ховається в проміжках. У розмаїтті місцевих сувенірних крамничок, де очі розбігаються від брендованих філіжанок, фірмових ручок, масивних брелоків та нескінченних стендів із магнітиками (ціни на які стартують від 5 €). У ковтку гарячої кави біля підніжжя, коли нарешті спускаєшся вниз, у гурському тумані тумані водоспадом і у відчутті, що король-мрійник все ж досяг свого. Він створив місце, де реальність бере вихідний і поступається місцем чистій, незамутненій театральності.
1 
70
Коментарі