16 грудня в столичній галереї D12 відкрилася історико-гастрономічна виставка "Новий рік за 100 років". Показують, що українці подавали до святкового столу протягом останнього століття.
Для виставки створили п'ять зон із інтер'єром певного часу і сервірували там новорічні столи. У першій, за 1900-й, пропонують печене порося, оселедець, пляшку вина і горілки. Страви зроблені з пластику.
— Печене порося було головною стравою новорічного столу на початку минулого сторіччя, — розповідає куратор проекту Зоя Звиняцьківська, 45 років. — На базарах масово продавали молодих свиней, щоб запекти. На вулицях перед святом кожен ішов із поросям під пахвою. Тобто вони були не надто дорогі.
Порося називалося кесарійське, бо 1 січня відзначали Василя Великого, архієпископа Кесарії. Він був заступником свиней і свинарства.
Кесарійське порося — як індички на американські свята. Вважалося, що вони щасливі бути вбитими заради новорічного столу. На тогочасних листівках тварини лежать усміхнені на блюдах, дивляться на людей.
Молода пара гостей сідає за стіл 1985-го. На ньому — печінковий торт, заливне з риби, салати мімоза та олів'є у кришталевих вазах.
— Рецепт олів'є значно відрізнявся від сучасного. Подавали страву в елітних ресторанах, — продовжує Зоя. — До оригінального олів'є клали м'ясо двох рябчиків, чорну ікру, омарів або раків. На початку ХХ століття салат потрапив до меню робітничих їдалень у Києві. Проте і там тримав марку, бо вважався особливою стравою.
Під час будівництва Дніпрогесу олів'є подавали до столу лише ударникам. І тільки кілька разів на місяць. Його склад змінився — м'ясо, яйця, огірки, сметана і 50 грамів інших овочів. Зелений горошок і майонез у ньому з'явилися в 1960-х.
Тоді ж обов'язковим атрибутом свята був салат мімоза і бутерброди з шпротами. Присмачували їх майонезом. Придбати його перед Новим роком було важко, — продовжує Зоя Звиняцьківська. — На початку 1980-х шиком стала імпортна шинка, сирокопчена ковбаса та ікра. Через 10 років на святкових столах українців з'явився салат із крабових паличок і розчинний напій "Юпі".
Останній стіл присвячений 2017 року. На ньому немає страв, лише сервірування, пляшка шампанського й мінеральна вода.
— Зараз кожен сам вирішує, що буде на святковому столі, — пояснює Зоя Звиняцьківська.
Виставка триватиме до закінчення новорічних свят. У вихідні її гості щогодини під бій курантів можуть підняти келих шампанського.
Понад 200 сортів мандаринів продають на київських ринках
Перші мандарини на новорічному столі киян з'явилися на початку ХХ ст. Тоді їх завозили з Абхазії та Кахетії.
— У Європі мандарини їли з середини ХІХ сторіччя, — розповідає Зоя Звиняцьківська, куратор виставки "Новий рік за 100 років". — У Києві в 1930-ті їх вважали ознакою буржуазного шику. У деяких родинах ялинку прикрашали загорнутими у фольгу мандаринами.
У 1960-х мандарини стали помаранчевими грішми. Їх вимінювали на сільгосптовари. Тоді до головних постачальників приєдналися торговці з Марокко. Розраховувалися фруктами за сільськогосподарську техніку й добрива.
Сьогодні на київських ринках продають понад 200 сортів мандаринів.
3 
1
Коментарі