
– Я так розумію, що Старий Новий рік – це для людей такого віку, як я, – казав позаторік 65-річний Террі Меттісон зі штату Колорадо для сайта ВолиньPost. Він приїхав в Україну 2010-го, щоб навчати англійської мови. – У Сполучених Штатах подібних свят немає, адже ми завжди мали один календар. Але я вважаю таке свято нормальним. Ми з колегами любимо Україну, зокрема, й за те, що тут так багато свят.
Старий Новий рік – 14 січня – відзначають "за старим стилем", тобто за юліанським календарем. Святкують його в країнах, де православна церква не перейшла на запроваджене в Європі у XVI столітті нове літочислення – григоріанський календар. Зокрема у Росії, Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії. А крім пострадянських країн – у Сербії, Чорногорії та Македонії. Зараз і в наступному столітті юліанський перший день року припадає на 14 січня григоріанського. 2100 року східний християнський світ буде змушений відзначати кожне церковне свято ще на день пізніше
– Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилося, – казав римський імператор Юлій Цезар.
45 року до н. е. він запровадив календар, який називають юліанським. У ньому весняне і осіннє рівнодення щороку припадають на одну й ту ж дату.
365 цілих днів + 1/4 – стільки триває рік за юліанським календарем. Він на 11 хв. і 14 с довший за сонячний рік, у якому 365 днів, 5 год., 48 хв. і 46 с. Через це кожні 128 років набігає день різниці. У XVI ст. календар Юлія Цезаря відставав від Сонця на 10 днів.
Папа Римський Григорій ХІІІ (1502–1585) взявся виправити 10-денний розрив календаря від астрономічної дати й усунути набігання похибки в майбутньому. За три роки до смерті він запровадив новий календар, який почали називати григоріанським. Відставання надолужили, викинувши зайву декаду – 10 днів. А щоб календар більше не зміщувався, високосними роками встановили кожен четвертий, крім кратних 100. Винятки – кратні 400, вони теж високосні.
Першими запровадили григоріанський календар Італія, Іспанія, Португалія та Річ Посполита, до якої належала більшість території сучасної України. У цих країнах після четверга 4 жовтня 1582 року одразу настала п'ятниця 15 жовтня.
На новий календар спершу перейшли тільки католики. Православні відмовилися. Наприклад, у Львові. "Римо-католицький архієпископ Ян Димітр Соліковський віддав наказ про опечатування в місті руських храмів, аби православні не змогли провести богослужіння з приводу свята за старим "схизматичним" календарем", – пишуть у 6-томнику "Україна: хронологія розвитку" 2011 року видання.
Король Речі Посполитої Стефан Баторій був змушений видати універсал, де пояснював: календарна реформа стосується лише світських справ, а щодо церковних свят і відправ "вольно єсть і маєт бити" кожній церкві користуватися власним способом літочислення. Протягом жовтня-листопада 1582 року ґродські й земські суди українських земель перейшли на новий календар. "Православна ж Московія у ХVІ ст., так само, як і в ХVІІ, ігнорувала не лише перехід на григоріанський, а й юліанський календар. Лише в 1700-го за указом Петра І Росія перейшла від літочислення "від створення світу" до юліанського календаря".
Не сприйняли григоріанського календаря і протестанти. Приміром, Англія перейшла на нього 1752-го. Протестантська Швеція – 1753 року. Від 1873-го за новим стилем почала жити Японія, з 1911-го – Китай, з 1928 року – Єгипет. Більшість території України з кінця XVIII ст. належали Російській імперії, тому разом із нею жила за юліанським календарем аж до її розпаду.
Центральна Рада Української Народної Республіки григоріанський календар запровадила 12 лютого 1918-го, за старим стилем. Після 16 лютого настало 1 березня. Того ж року новий календар прийняла й більшовицька Росія.
Новоюліанський календар – модифікація юліанського, запропонована 1923-го сербським астрономом Милутином Миланковичем (1879–1958). За високосні приймаються ті роки, при діленні порядкового номера яких на 900 в залишку залишається 200 або 600. Починаючи з 2000-го такими є: 2000-й, 2400-й, 2900-й, 3300-й, 3800-й і так далі. На 900 років припадає 682 простих і 218 високосних. У юліанському 400-річному циклі є 300 простих і 100 високосних, у григоріанському – 303 простих і 97 високосних років.
Українська, Російська, Єрусалимська, Грузинська і Сербська церкви, а також афонські монастирі для обчислення нерухомих свят користуються юліанським календарем, всі інші помісні церкви – новоюліанським. До 2800 року він буде повністю збігатися з григоріанським. При цьому скрізь, крім Фінської православної церкви, Пасхалія все одно обчислюється за юліанським календарем.
– Меншість православних, серед яких вірняни українських церков, РПЦ, Єрусалимської церкви, зберегла юліанський календар. Як на мене, це – абсурд. Цей календар, неточний з наукового погляду, призведе до того, що врешті-решт Великдень доведеться святкувати влітку, – каже публіцист Максим Стріха в ефірі "Радіо Свобода".
Разом із православними українцями юліанського календаря дотримуються й українські греко-католики – "щоби не відриватися від православних братів". Хоч за кордоном, у діаспорі, греко-католики здебільшого святкують так, як і весь Західний світ.
14 січня, за церковним календарем, – відзначають обрізання Ісуса Христа, а також вшановують святителя Василя Великого, який жив у ІV ст. Тому свято Старого Нового року ще називають "Василія". Або – "Маланки": бо напередодні, 13 січня, церква вшановує преподобну Меланію Римлянку, яка жила у V ст.
"Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка" – ці слова щедрівки, яку співають на Старий Новий рік, свідчать, що за язичницьких часів початок року вшановували з приходом весни. Тобто коли розпочинався новий цикл землеробських робіт. Ще одне свідчення того – звичай ходити засівати в це свято, що зберігся в Україні донині. Окрім засівальників, колись 14 січня пильнували "полазника" – першого відвідувача. Добрим, вважали, якщо вранці до хати першим зайде молодий здоровий чоловік – це віщує вдалий рік. Колись удосвіта заводили до будинку прикрашених калиною, барвінком, стрічками барана, коня або бичка – щоб у новому році все добре плодилося.
"Вечір напередодні Нового року за старим стилем називається Щедрим або Багатим, бо на стіл, окрім куті й узвару, подавали багато скоромних страв: ковбасу, кров'янку, холодець, шинку, тушковану зі свининою капусту, пироги, вареники зі сметаною, гречані млинці, – пише фольклорист Олена Чебанюк. – Дівчата брали першого млинця за пазуху й на вулиці питали ім'я в першого зустрічного чоловіка – так нібито зватимуть майбутнього чоловіка".
"Позитивістський календар" – система літочислення Оґюста Конта. "Перед 1900 роком у європейських країнах бурхливо дискутували щодо реформи "порядку років". Було безліч проектів, які ґрунтуються на місячних циклах, швидкостях обертання Землі, Сонця і знаннях про Всесвіт. Дуже популярний був календар Конта, винайдений 1848 року. 1931-го в Лізі Націй слухали спеціальну доповідь про Вічний календар, розроблений з урахуванням ідей Конта британськими вченими", – пише Олександр Прилипко в газеті "День".
Кожен місяць містив би рівно чотири тижні, тобто 28 днів. 364 дні вкладаються в 13 місяців. Перевага – кожен тиждень і місяць починаються з однакового дня, наприклад, з понеділка. Завдяки цьому одразу видно, яким днем тижня є будь-яке число місяця. Останній день року не мав би назви, і був би додатковим вихідним. З наближенням 2000-го його планували назвати World day. Проте на новий календар людство так і не перейшло.
Словосполучення "старий новий рік" є оксюмороном – поєднанням протилежних за значенням понять.
Коментарі