У новій Верховній Раді отримаємо 80 відсотків сміття, але 20 процентів будуть кристаликами, з яких виросте нова політична еліта, – каже політичний аналітик Валентин Гладких
У прокляття вірите?
– Долю визначає вибір – свідомий чи не свідомий. Не більше.
Як тоді пояснити невдачі України протягом останніх десятиліть?
– Траєкторію Україні задав великий вибух – розпад Радянського Союзу. Відтоді перебуваємо у вільному русі. Свідомих зусиль, аби це змінити, ніхто не зробив. Були намагання – помаранчева революція, Революція гідності. Але їх виявилося недостатньо для кардинально повороту.
Чому не вдалося змінити вектор руху?
– Більшість людей, які виросли в патерналістській державі, були неспроможні змінити світогляд. Тому робили хибний вибір. Це відкривало величезний простір для маніпуляцій та популістських заяв політиків, за якими стояли кланові інтереси. Гроші в Союзі зосереджувалися в руках криміналітету чи партійної номенклатури. Її представники становлять близько 80 відсотків влади в Україні. Ще по 10 процентів – колишні кримінальні авторитети й бізнесмени.
Але хто їх привів до влади? Попри маніпуляції, результати виборів в Україні завжди були репрезентативні. Вибори засвідчували реальний розклад сил у суспільстві. Чому голосуємо за таких – питання до кожного.
А якщо узагальнити?
– Середньостатистичний українець керується ситуативними інтересами. Депутата бачить лише під час виборів. Спрацьовує принцип – з паршивої вівці хоч вовни жмут. Лавки й дитячий майданчик – максимум, що можуть взяти з нього. Політик скуповує голоси – й до побачення. Ніхто не вірить, що він може відстоювати інтереси громади. Це – криза представництва.
Люди обирають політиків як уболівальники. Хтось переживає за "Шахтар", хтось – за "Динамо". Гравці і власники обох клубів купують собі Maserati, а їх уболівальники як працювали за 3200 гривень на заводі, так і працюють.
Чому так відбувається?
– Політика – це конкуренція. У ній перемагають не добрі чи порядні, а сильніші, краще організовані, вмотивовані. Ті, хто володіє ресурсами. Всі політичні сили нинішня ситуація в Україні влаштовує, оскільки гарантує збереження статків. Ті ж, хто хоче змін, є маргіналами. У них немає необхідного ресурсу. І не лише фінансового. Мова йде про інтелектуальний, організаційний, кадровий потенціал.
Чому Україна така неефективна держава?
– За 25 років так і не виробили відповіді на запитання, що нам робити далі? Займалися дерибаном. У результаті підходимо до межі, коли ділити вже нічого.
Якщо ці тенденції збережуться, перетворимося на одне велике ЛДНР. Ідеться про утворення "бандостанів" під різними прапорами, але з однаковими принципами функціонування. Правила встановлюватиме людина з рушницею. Тоді настане повна соціальна деградація. Помилково вірити, що російськомовний ґвалтівник – це погано, а україномовний – невимовне щастя.
Який план виходу з кризи підійшов би нинішній Україні?
– Перед тим як учити лева кататися на велосипеді, треба усвідомити, що лев не бажає цього і є небезпечною твариною. Мусите вивчити його поведінку. Інакше станете сніданком. Так і в суспільстві. Потрібно розуміти, які процеси відбуваються і чим вони вмотивовані. Благанням не зарадиш. Абстрактно – всі проти корупції. Але коли митник розуміє, що буде стоп мерседесам, Мальдівам і швейцарським годинникам, то швидко змінює ставлення до тих, хто хоче це втілити. Система пручатиметься.
Колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе не зрозумів української системи?
– Його поведінка – дивна. Приїхав в Україну й за рік прозріває. Мовляв, нічого не можемо зробити, бо система впирається. Він або лицемір, або некомпетентний. Адже фактор спротиву системи був в умовах задачі. Якби система не пручалася, змінити її міг би кожен другий.
Хто винен у провалі референдуму в Нідерландах?
– Єврооптимісти (міжфракційна група у Верховній Раді. – Країна) бігали Амстердамом і кричали, що там усі – за Україну. Стратегічний прорахунок – під час бою виявилося, що немає важкої кінноти. Висновок: люди між постановкою завдання та його вирішенням абсолютно не бачать алгоритму. При цьому ніхто не визнав своєї частки відповідальності. Посла України в Нідерландах (Олександр Горін. – Країна) призначив ще Янукович. Досі не пішов на ротацію. Та й у міністра закордонних справ Павла Клімкіна тесть – генерал-зрадник (Юрій Михайленко отримав медаль "За повернення Криму". – Країна). Вони живуть в іншому світі. І в них – усе добре.
Хто має наблизити їх до реальності?
– Преса, суспільство. Публічний політик не має приватного життя. У виборця є право знати, з ким той спить, у що одягається, де відпочиває. Та й у прослуховуванні телефонів можновладців немає нічого страшного. Якщо не береш участі в корупційних схемах, чого тобі боятися? Політики мусять знати, що під ними палає земля, а їхнє життя – під мікроскопом. Так живе весь цивілізований світ.
Як досягнути очищення влади?
– Так, як подолали корупцію у вузах, – шляхом введення незалежного оцінювання. Очистити треба в першу чергу чиновників. Потрібно запровадити прозору систему, що відрізнятиме компетентних людей від некомпетентних. Також збільшити мотивацію. Якщо йдеш працювати на держслужбу за 3 тисячі гривень, то ти або нездара, або свідомо залучаєшся до корупційних оборудок. Обидва варіанти є неприйнятні.
Але підвищенням зарплати не вирішимо проблему?
– Автоматично мають зростати відповідальність, контроль і конкуренція. Інакше – тільки блатних побільшає. Будете шоковані, скільки там засяде чиїхось дітей, племінників і коханок. Механізм добору кадрів має бути незалежний від впливу людського фактору. У Грузії раз на рік організовують повне анонімне тестування всіх працівників державних установ. Тобто його пише й підлеглий, і керівник. На кожну посаду треба набрати певну кількість балів. Не набрав – на вихід.
А як очистити політичний клас?
– Варто скасувати прохідний бар'єр. Звести його до мінімальної виборчої квоти.
Наступне – зрівняти можливості. Не можете забезпечити прозорості партійних бюджетів, тоді вводьте обмеження на передвиборну радіорекламу, забороняйте телевізійну. Або як у цивілізованих країнах – політичну агітацію проводьте у формі дебатів. А у нас зараз – скупили побільше джинси, і все в порядку. Якщо лишити, як є – наступна Верховна Рада буде гірша. Якщо ж правила змінити – отримаємо 80 відсотків сміття, але 20 процентів будуть кристаликами, з яких виросте нова політична еліта.
Вибори варто організовувати щороку?
– У повоєнній Італії їх проводили майже щороку з десяток разів, доки спонсори не перестали фінансувати дегенератів. І доки до виборців не дійшло, що безглуздо голосувати за ідіотів, які бігають із фракції у фракцію.
У чому полягає основа тотальної кризи, в якій ми опинилися?
– У цивілізованому світі є чітка закономірність: добре вчишся у школі, вступаєш до університету, отримуєш нормальну роботу і гроші. В Україні ланцюг розірваний. Можеш погано вчитися у школі, але вступити до найкращого університету. Чи знайдеш хорошу роботу, але не матимеш нормальних грошей. Від цього в людей формується хибна картина світу. Бачать винних поза собою. Я такий злий і тупий не тому, що не читав книжок, а тому, що суспільство таке. Більшість громадян роблять доленосні вибори, не усвідомлюючи наслідків своїх кроків.
Чи можна ззовні прискорити зміни в країні? Наприклад, за втручання США.
– Зовнішній чинник – додатковий, хоч і дуже позитивний. Замість нас ніхто реформ не зробить. Сполучені Штати мають із нами такі стосунки, які вигідні для них, тобто "товар – гроші – товар".
За яких умов Захід підтримуватиме Україну?
– Трагедія нашої держави полягає в тому, що інтереси еліт кардинально відмінні від інтересів народу. Режим Януковича впав через брак легітимності з боку українців. Американцям було по барабану – Янукович чи хто інший при владі. Їм потрібна була людина, яка гарантувала би стабільність у регіоні. Якщо тебе не підтримує твій народ, то підтримки ззовні не буде. Порошенко думає, що його режим може врятувати не діалог із суспільством, а домовленості зі США та Євросоюзом. Він глибоко помиляється. Як тільки почнуться нездорові рухи в українському суспільстві, йому помахають рукою. Епоха видачі ярликів закінчилася. Українські еліти переоцінюють своє геополітичне значення. Сьогодні вони – повні банкрути.
У чому це проявляється?
– Коли в Америці хтось має Mercedes, усі думають – офігенний чувак, заробив. В Україні – о, накрався. У всіх цивілізованих країнах влада – це спокушання народу. В нас – це зґвалтування. Усі знають, що при владі одні негідники. Йде тасування одних і тих же кадрів.
Які теми в Україні з'явилися на порядку денному з 1991 року? Російська мова, Європа-Росія, Ленін. Ця еліта не спроможна продукувати нові смисли.
Стали настільки примітивні, що вже не можуть нікого навіть обдурити. З чим би не йшли до людей – ніхто ні в що не вірить.
Навіть якщо з добрими намірами?
– Ніхто не може уявити, що такі наміри в принципі можуть бути. Поняття політики повністю дискредитоване. Коли Мустафа Найєм працював журналістом, до нього було одне ставлення. Став народним депутатом – усе, гра закінчена. На тобі клеймо – потвора, скотиняка й негідник.
Який вихід із кризи?
– Потрібно підвищувати вимоги до себе. Коли Олена Сотник (народний депутат від "Самопомочі". – Країна) приходить до Верховної Ради з годинником за півмільйона гривень, це щонайменше безвідповідально. Шляхетність – здатність використовувати менше прав, ніж насправді маєш. Інакше – це тупість або безвольність. Навіщо Порошенко летить у Японію і бере з собою дітей на президентський борт? Він що не може купити їм тур? Навіщо робить сина депутатом Верховної Ради? Таке враження, що в так званої еліти атрофоване відчуття самозбереження. Якщо ці люди хочуть вижити, мають приборкати свої апетити. Поводитися скромніше. Якщо завтра раптом з'явиться снайпер, який відстрілюватиме депутатів, то симпатії народу будуть на його боці.
Друге – мусить бути відповідальність політичних партій. Якщо тебе сфотографували з коханкою в ресторані, то нікого не цікавлять деталі. Партія виключає таку особу зі своїх лав, бо це позначається на рейтингу. Бездоганна репутація в Європі – величезний капітал. А в нас репутація – неважлива. Я – мерзотник, але поставлю лавку чи облаштую дитячий майданчик – і за мене проголосують. Дам бабло – включать у список тієї чи іншої партії, бо у всіх діє кримінальне поняття: "Своих не сдаем".
Маємо побудувати систему з урахуванням, що в нас є скоти і негідники. Мусимо виходити з найгірших сценаріїв. Синові прокурора не заборонено бути мільйонером. Але нам такий прокурор не потрібен.
1 
1
Коментарі