Пам?яний знак у вигляді петлюрівського хреста на закинутій могилі козака Сергія Кравченка, що воював у кінному полку третьої дивізії Армії УНР, відкриють до кінця літа в селі Озеряни, Бучацького району, Тернопілля.
Кравченко загинув в цьому селі в серпні 1920 року під час бою з більшовиками.
"Смерть козака Кравченка унікальна тим, що зберігся детальний її опис. Про бій в Озерянах писав у своїх спогадах генерал армії УНР Олександр Удовиченко. Згідно цього опису, козак з Наддніпрянщини покохав місцеву селянку, і одним з перших увірвався в село, коли його зайняли більшовики", ? розповів Gazeta.ua активіст благодійного фонду „Героїка", що займається пошуком і відновленням могил вояків УНР, Павло Подобєд.
"Сергій, що скакав попереду всіх, перший кинувся рубати москалів. От він уже розрубав голову одному. Зарубав ще трьох. Але пятий обернувся і просто навпроти стрельнув у Сергія з рушниці", ? пише про смерть козака генерал Олександр Удовиченко.
Наступного дня після бою Кравченка врочисто поховали біля місцевої церкви.
"Нашому благодійному фонду вдалося знайти місце, де поховали козака, завдяки двом старожилам з Озерян. Бабця і дідусь згадали, що на цвинтарі до 1956 року стояв кам?яний хрест з вибитим прізвищем Кравченко ? воно нехарактерне для цього регіону. Після Другої світової війни могилу зруйнували КДБісти, але бабця запам?ятала, біля якого дерева вона була", ? зазначив Подобєд.
Завдяки меценатам з центральної України благодійному фонду вдалося зібрати три тисячі гривень на виготовлення петлюрівського хреста – подібного тому, що стояв раніше на могилі Кравченка. Його планують встановити на могилі козака в серпні. Наразі активісти „Героїки" хочуть знайти рідних Сергія Кравченка. Він був народжений в селі Бабчинці, сучасного Чернівецького району Вінницької області.
Про дівчину, яку покохав в селі загиблий козак, благодійному фонду жодних відомостей отримати не вдалося.
5 
79692
Коментарі
26Кроме того, сельскохозяйственные предприятия получают компенсацию от перерабатывающих предприятий за поставленное мясо в живом весе и молоко. Источником этой компенсации также есть сумма НДС, не оплаченная в государственный бюджет. Сумма такой компенсации за 2012 год составляет 1,077 млрд. гривен. В общем, очередная грубая заказуха от всяких владельцев наших Ряб или Гавриловских курчат, а так же Чумаков и Вересов.
И вот вам факты и цифры: суммы НДС, полученные от покупателей в составе стоимости поставленных сельскохозяйственных товаров (услуг), не платятся в бюджет, а перечисляются на собственные специальные счета сельхозтоваропроизводителей и остаются в их распоряжении. Только в течение 2012 года в распоряжении сельскохозяйственных товаропроизводителей было оставлено 14,732 млрд. гривен.
В ст. 165.1.24. Налогового кодекса четко прописано, какие доходы не включаются в расчет ежемесячного облагаемого налогами дохода. Предлагаемые министерством меры касаются лишь сельхозпредприятий. Фермерам и крестьянам бояться нечего. а вот сельхозбароны и трейдеры, за копейки скупающие у селян молоко, мясо и другие продукты, не хочется терять льготы. Вот они и мутят воду, заставляя отдельных депутанов лоббировать их интересы.
сейчас руки александра януковича дотянулись до сельского хазяйства, поэтому наверняка скоро бюджет начнет выдавать дотации на улучшение условий для ведения сг бизнеса в украине. в то же самое время маленькие фермеры, которые сами по себе пытаются развиваться, все так же не имеют никаких шансов. потому что у пр все схвачено и в каждом селе в сельраде сидит свой человек. и этот человек не даст землю в оренду никому непрошенному. ллучше пусть земля простаивается, или пусть ею бездумно злоупотребляют.
Податкові пільги для селян мають бути диференційовані. Великі магнати типу Порошенка мають платити повноцінні податки, а маленьки фермери з глибоких сил мають користуватися державною підтримкою.
Только проблема в том, что как раз маленькие фермеры никак не могут добиться этих льгот без связей. И все эти обещания и заявления - просто пустой звук. Государство не заинтересовано в сильном аграрном сектор, их интересует выращивание рапса, все остальное - лишнее
Чому тільки рапса, я стільки полів проїхав за останній час - майже скрізь краса, все оброблено, правда, зараз головна проблема - відсутність дощу.
краса і оброблено. якщо живеш у селі, або якщо знаєш, як земля працює - розумієш закони, за якими все має саджатись, зміну культур, що дозволятиме землі відпочивати. так от після розвалу радянського союзу, ніхто не дотримується цих законів. як в полях, так і в ліса. - все бездумно виснажується, вичавлюється з усіх ресурсів все до остнньої краплі, без думки про майбутнє. бо ж майбутнього в цій країні у сьогоднішніх власників може і не бути
Для цього потрібно всі розуми поїсти, купу часу і паперу потратити? Та любому економісту це і так відомо, навіть в лівих є розписана програма виходу з кризи. Дуже важко зрозуміти стан нашого села, чи такі рішення спрямовані на публіку?