Свого часу митрополит Андрей Шептицький, вражений оригінальним стінописом у капличці міста Жовква, що на Львівщині, послав молодого художника Юліана Буцманюка на навчання до Краківської академії мистецтв, а пізніше профінансував йому поїздку до Італії.
Сталося це 1911 року. Незвичний погляд на традиційні для церковного розпису сюжети вразив не лише ченців. Юліан Буцманюк на фресках церкви отців василіян поруч з біблійними героями зобразив людей, зокрема дітей, вдягнутих в український одяг.
Повернувшись з-за кордону, Буцманюк воював у складі Українських Січових стрільців на фронті Першої світової війни, а згодом - у вирі української революції.
Ці події віддзеркалені у другій серії фресок храму (тепер Монастиря Різдва Христового і церква Серця Христового). Художник зробив масштабні композиції з історії козацько-шляхетської доби та Визвольних змагань - "Берестейська унія" та "Акт злуки".
На обох фресках Буцманюк поєднав "дві України", зобразивши поруч діячів роз'єднаних українських земель.
На "Берестейській Унії" поруч зображені православні та уніатські герої, Йосиф Рутський та Петро Сагайдачний, Іпатій Потій та Костянтин Острозький.
На стінописі "Акт Злуки" біля ніг Богородиці зображені краєвиди Києва та Львова, а під ними - діячі УНР та ЗУНР: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Дмитро Вітовський, Костянтин Левицький, січовики та пластуни. В центрі — Андрей Шептицький, який молиться за волю і єдність України. Знизу- дівчина з хлопчиком, які плачуть. Вони символізують Голодомор.
Через початок Другої світової художник не закінчив свою роботу - деякі фігури він лише намітив мазками, тому вони не мають такої чіткості, як ранні роботи. Через Європу Юліан Буцманюк потрапив до Канади, де й помер у 1967-у.
У радянський час більшість унікальних фресок були замальовані. Лише 1989 року, коли храм повернули греко-католикам, історичний інтер'єр каплиці та церкви був відновлений.
1 
1
Коментарі
16Если бы там был плешивый из кремля то все русские в Украине были бы довольны.
А если бы там был Гитлер - были бы довольны все нацики...
Если кто не знает: УГКЦ - единственная в мире религиозная конфессия, в открытую объявившая о поддержке Гитлера. Даже помогавший нацистам всю войну папа римский постеснялся заявить об этом открыто.
Да лучше бы х..й через весь купол нарисовали во всех деталях. И то бы святее смотрелось бы
воздасться тобі нечестивий за погані словеса та помисли І не будеш мати спокою ні на цьому ні на тому світі А якщо ти ше й більшовичок то й поготів
Баран ти, Алекс.
В принципе, на Покрове допускается изображать светских лиц. Но вот выбор Петлюры более чем странен. Жовква - это бывшая ЗУНР. А в 1920 г. петлюровцы воевали против галичан. Весьма странно выглядят как для униатского храма изображения князя Константина Острожского и гетмана Сагайдачного - заклятых врагов унии.
им все равно хоть сам дьявол главное героям слава
в 1920 году армия ЗУНР - УГА, воевала за УНР (Петлюру)
В 1920 г. УГА воевала ПРОТИВ Петлюры! Вот что писал в своих мемуарах петлюровский полковник П. Дяченко: "Перед світанком полк підійшов до с. Устє, що віддалене два кілометри від Бершаді. Галичани чекали ворога, бо застави були виставлені, але не дочекавшись – поснули сном праведників… Всього полк узяв: 4 гармати, 4 гарматні ящі з набоями, 2 тяжких кулемети, 15 возів і понад 120 коней. Наказав вистроїтись галичанам і запропонував їм перейти до нас. До 50 стрільців погодились… По дорозі командир галицької батареї кинувся тікати. Декілька козаків пустили своїх коней за ним услід. Уже в селі загнали в суточки, але він зіскочив з коня і почав тікати городами. Влучним стрілом поклали його на місці".
Правда в тому, що з кінця 1919 до кінця 20го УГА дійсно воювала не на боці (але не проти!) Петлюри. Спочатку у складі добрармії Денікіна (із умовою не воювати проти армії УНР), потім, після розгрому добрармії, у складі Червоної армії (Так утворилась ЧУГА. За договором вона також не могла воювати проти армії УНР, і проти укр. повстанчих загонів).
Справа у тому, що наддніпрянці (Петлюра) воліли воювати будь з ким, аби проти москаля. Галичани (УГА) ж воліли воювати будь з ким, аби проти ляха.
За таке гивно українці вцілому поплатилися дорого. Але то є добрий нам урок. Потрібно сказати, що Буцманбк добре його засвоїв.
Петлюра в 1920-м был союзник поляков - врагов галичан. потому не надо болтать, что он галичанам был другом.
виявляється ти не лише платний пупкініст, але й послідовний апологет Геббельса, який казав, що чим більша брехня, тим більша ймовірність, що люди в неї повірять. одним словом ти справжній "антихвашист")
Падло ти, Антиоранж, повиривав слова із контексту.
У Дяченка:
"... поснули сном праведників. Завдяки цьому, не проливши ні краплі братньої крові, полк добув, те що мріяв -- гармати"
" До 50 стрільців погодилося стати козаками, переважно гармаші, які видно, не хотіли кидати гармат, а решта залишилася."
А щодо "влучним стрілом поклали його на місці", командира галицької батареї (яка вже, добровільно, перейшла до Дяченка!), то Дяченко завжди дуже жорстоко поповодився із дезертирами.
И что с того? Ну, захватили галичан спросонья, почему они и не сопротивлялись. что предложили им служить в петлюровцах - тоже ничего необычного, самая заурядная для любой гражданской войны ситуация. Скажем, в бригаде Котовского примерно 1/3 личного состава были бывшие петлюровцы. Или, еще, у красных на польском фронте имелись части, составленные из бывших белогвардейцев. Только я бы не стал на этом основании объявлять петлюровцев и белых друзьями красных. Насчет " наддніпрянці (Петлюра) воліли воювати будь з ким, аби проти москаля" - смешно слышать. Это была гражданская война. Украинцы воевали в ней с обоих сторон. Как и русские, и все прочие.
Слава Богу, таких як ти платних пупкінстких антиоранжів в Україні мізерна щипта)))
Текст лінку...