"Аванс" Путіну: Трамп виводить ядерну зброю з Німеччини, Європа занепокоєна

Намір чинного президента США Дональда Трампа скоротити військову присутність у Європі - це не лише покарання за відмову допомогти у війні з Іраном. У геополітичних реаліях це перший крок до втілення заяв про "розподіл півкуль" світу. Або ж імітація такого.

Чим для нас може обернутися гра Трампа на континентальній шахівниці, розбиралася Gazeta.ua.

Ядерний "сюрприз" замість кави в Єревані

Президент України Володимир Зеленський 4 травня у Єревані зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. У столиці Вірменії зібралися учасники Європейської політичної спільноти на саміт. Ключову тему за два дні до того задали президент США та Пентагон.

Штати збираються суттєво скоротити - більш ніж на 5 тис. осіб - кількість американських військових у Німеччині, заявив Дональд Трамп 2 травня під час спілкування з журналістами.

Наступного дня Financial Times з посиланням на джерела у Пентагоні повідомило: скорочення зачепить і далекобійний батальйон. Новини з-за океану зіпсували настрій європейським гостям Вірменії.

"Томагавки" їдуть додому: чому Берлін у паніці

Далекобійний батальйон оснащений відповідною зброєю, із ракетами Tomahawk включно. Про направлення такого батальйону адміністрація Джо Байдена домовилася з керівництвом ФРН ще у липні 2024 року. Батальйон мав прибути якраз навесні 2026 року.

Крім Tomahawk (дальність від 1000 км), котрі мають велику дальність та можуть нести ядерні боєголовки, на озброєнні батальйону мали бути SM-6 та гіперзвукова зброя. Тепер, згідно з намірами Дональда Трампа, цей батальйон не потрапить до ФРН. Відповідно, Німеччину "прикриватимуть" ракети Taurus (близько 500 км), надати котрі Україні канцлер Фрідріх Мерц відмовився у березні 2026 року, мотивуючи "спустошенням" власних арсеналів.

Зруйнована парасолька НАТО: повернення в 1980-ті

Розслабитись Європа собі дозволила саме після домовленості-2024: американські далекобійні ракети у ФРН мали стримувати Росію та водночас гарантувати, що США залишаться зацікавленими у "прикритті" континенту.

Адже на виході з Холодної війни у 1980-х роках СРСР розставив свої ракети у Східній Європі, а США - свої у Західній Німеччині (Pershing II). У 1987 році Штати і Радянський Союз домовилися про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДСНВ) та прибрали їх із країн Європи.

У 2019 році Штати вийшли з ДСНВ, однак разом із РФ дотримувалися його до лютого 2026 року. Тому далекобійний батальйон у ФРН і сприймався як "повернення ракет" у відповідь на зростання загрози від Росії.

"Нас це (відмова Трампа від розміщення батальйону. - Gazeta.ua) турбує значно більше, ніж скорочення американського військового контингенту", - наголосив директор Берлінського аналітичного центру Edina Крістіян Мьоллінг.

Страх і надія Європи: Путін отримує неправильний сигнал

Європі треба брати на себе більше відповідальності за власну безпеку, констатував міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.

Але деякі європейські лідери ще сподіваються на диво - за океаном соратники Трампа не у захваті від ідей свого президента. Зокрема, стурбованість висловили сенатор-республіканець Роджер Вікер та конгресмен Палати представників Майк Роджерс: рішення ризикує підірвати стримуючий ефект та надіслати неправильний сигнал Путіну.

Шанс для Мерца чи пастка для Бундесверу?

Проблема полягає у тому, що уряд ФРН не зможе швидко замінити американських військових на своїй території, пояснила військова аналітикиня з Королівського коледжу Лондона Марина Мірон. Водночас Німеччина отримує шанс посилити свої позиції в НАТО як чинник стримування проти загрози зі східного флангу (Росії), додала вона.

Можливо, тому Мерц пояснює намір Трампа: "У них зараз недостатньо зброї для себе".

Німеччина готова бути помічницею і надійною партнеркою США, доки Вашингтон вирішуватиме проблеми не лише на Близькому Сході, а й в Індо-Тихоокеанському регіоні, розтлумачила старша віцепрезидентка із зовнішніх зв'язків і старша наукова співробітниця Судха Девід-Вілл.

"Перша ластівка" перед самітом НАТО

Чим ближче до саміту НАТО, тим меншим ставатиме американський контингент у Європі. Можливі й інші ініціативи Трампа, розповів Gazeta.ua президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.

"Ініційовані Трампом конфлікти будуть масштабуватися до саміту НАТО і зменшення контингенту - перша ластівка. Переконаний, будуть інші", - пояснив він.

Адже у Штатів немає зараз ні союзників, ні власного ресурсу для наземної операції в Ірані. Для блокування Ормузької затоки чисельного контингенту не потрібно.

"Складається враження, ті 5 тисяч бійців із ФРН, про які сказав Трамп, буде перекинуто, у тому числі, до Ормузької затоки", - пояснив експерт.

Україна між ризиком ескалації та новими союзами

Для України ситуація має як ризики, так і можливості, наголосив Олексій Буряченко. Ризик, звісно, ескалації з боку Росії, котра отримує можливість більш жорстких дій щодо ЄС і НАТО, "що, безумовно, підштовхуватиме РФ і Путіна до дій", застерігає він. Водночас Україна стратегічно може отримати зиски і посилити свої перемовні позиції за рахунок співпраці з країнами Європи, Південного Кавказу, Перської затоки, вважає він.

Присутність американських військових захищала країни Європи від нападу, бо це означало пряме зіткнення зі США, пояснив експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" Тарас Жовтенко. На його думку, зараз реалії інші: Штати вивели персонал з об'єктів на території Ірану та сусідніх країн і спокійно сприймають удари по них.

"За цією логікою, чим менше війська (у Європі) - тим менше цілей для російських ударів",- зазначив він.

×