Рік тому війна на Донбасі різко вийшла за межі російсько-українського конфлікту і стала спільною проблемою для всього світу. Катастрофа пасажирського "Боїнг-777" рейсу МН17 "Malaysia Airlines", який за жахливим збігом обставин опинився над Донецькою областю саме в той момент, коли проросійські бойовики вирішили випробувати системи ПРО, змусила світову громадськість звернути більше уваги на схід Європи. І на поверхню спливло очевидне: РФ напала не так на нашу країну, як на світовий порядок, на цивілізовані правила і звичаї людства. Озброюючи і навчаючи бойовиків, Путін дає зрозуміти всьому світові, що 298 абсолютно не причетних до конфлікту жертв з різних куточків планети - цілком прийнятна ціна для обслуговування його амбіцій в Європі.
Зараз слідство тільки намагається встановити ланцюжок подій, які призвели до катастрофи літака - за останньою інформацією, яку напередодні поширили західні журналісти, прокуратура Нідерландів вже має докази того, що "Боїнг" збили бойовики "ДНР". Ще раніше сама прокуратура офіційно заявила, що незабаром буде готова назвати потенційних підозрюваних - у жовтні вийде звіт слідчих. А ще раніше - Нідерланди встановили, що "літак зруйнувався в повітрі через численні ушкодження, отримані ззовні". Українське слідство стверджує, що пошкодження "Боїнгу" завдала ракета ЗРК "Бук", що прибула з Росії через неконтрольовані ділянки кордону.
У Росії щодо цього своя думка. Спочатку місцеві "експерти" оголосили, що "Боїнг" збив український винищувач Су-25, і надали як доказ "знімки з супутника" з абсолютно безсоромним фотошопом, непереконливість якого кидається в очі навіть школяреві. Наступною версією РФ стало те, що "Боїнг" збили таки ракетою "Бук", проте не російською, а українською. Нині РФ періодично повертається до версії з винищувачем, і навіть знайшла "свідка", який назвав прізвище "пілота", але потім знову згадує про "Бук", і вже готова збити ще один літак - неробочий - щоб довести, що ракету запустили саме українці .
Підводять "послідовних" російських слідчих лише російські ЗМІ, які в перші хвилини після трагедії вивалили світовій спільноті всі таємниці. Спочатку федеральні телеканали оповістили громадськість, що "ополченці захопили системи "Бук", потім радісно оголосили, що "ополченці збили український військовий транспортник". Коли з'ясувалося, що збитий не український транспортник, а пасажирський літак - місцеві журналісти кинулися шукати аргументи на користь того, що літак збили на території Дніпропетровської області, але він пролетів ще сотню кілометрів, щоб впасти на території, підконтрольній бойовикам. У підсумку зійшлися на тому, що Україна винна у "відкритому повітряному коридорі".
Вітчизняна Генпрокуратура небагатослівна. Як правило, за слідчих говорять перші особи країни - прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і президент Петро Порошенко наполягають на тому, що "Боїнг" збили бойовики з російського "Бук". Від прокурорського відомства ми чули лише обіцянку, що до кінця року розслідування завершиться, проте про його хід можна тільки здогадуватися. Вчора цю інформацію підтвердила Служба безпеки.
Розслідування веде Міжнародна слідча комісія на чолі з Нідерландами. Вивченню всіх обставин сильно заважали бойовики, як видно зі звітів ОБСЄ та свідчень очевидців. Озброєні люди не пускали слідчих на місце аварії, але найголовніше - до чорних скриньок, які представники "ДНР" відразу ж спробували передати до Москви. Евакуація тіл зайняла кілька місяців, а закінчити роботу на місці катастрофи слідчим вдалося лише наприкінці березня. Позавчора український парламент проголосував за продовження місії захисту розслідування спільно з Нідерландами до 1 серпня 2016 р.
Україна і Міжнародний суд: 15 років мовчання
День катастрофи "Боїнга" - 17 липня - збігається з днем підписання Римського статуту - головного документа Міжнародного кримінального суду (МКС, Гаазький трибунал), документа, який Україна так і не ратифікувала. Світова спільнота називає 17 липня Міжнародним днем правосуддя. І сьогодні логічним є запитання: чи буде міжнародне правосуддя для родичів жертв катастрофи "Боїнга". Останнім часом все частіше звучать думки про те, що назвати винних повинен міжнародний суд. Позавчора Малайзія внесла до Ради Безпеки ООН проект резолюції про створення міжнародного трибуналу для розслідування катастрофи літака (за ініціативою Нідерландів). Раніше експерти говорили про необхідність подати позов до МКС, який розслідує злочини геноциду, військові злочини і злочини проти людяності незалежно від ООН.
Україна підписала Римський статут ще в 2000 році, однак не ратифікувала, оскільки за рішенням Конституційного суду № 3-в / 2001 від 11 липня 2001р. він суперечить ст. 124 Конституції України ("Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції"). Юрисдикція МКС не поширюється на нашу країну, але Україна може звернутися до Гааги із заявою поширити юрисдикцію суду на конкретні ситуації, що мали місце в країні (ad hoc). Прокурор МКС може порушити справу тільки в двох випадках: злочин вчинено на території країни-учасниці, або у злочині звинувачують громадянина країни-учасниці (ст. 12 Римського статуту), і лише за умови, що національні суди не хочуть або не можуть розслідувати злочин. Є також окремий пункт в цій же статті, який роз'яснює, що МКС може розслідувати злочин, скоєний на борту літака, якщо він зареєстрований на території країни-учасниці. У випадку з "Боїнгом" позивачем повинна виступити Малайзія, проте вона не є країною-учасницею.
Правозахисники і євродипломати неодноразово закликали Україну внести відповідні доповнення в Конституцію і стати країною-учасницею Римського статуту, що на практиці означає виконати взяті на себе зобов'язання в Угоді про Асоціацію Україна-ЄС (ст.8 Угоди про Асоціацію). Підтримують ратифікацію і українці - за даними червневих соцдосліджень, 73% наших громадян хочуть, щоб події на Донбасі розслідував МКС. Перші особи держави заявляли, що Україна неодмінно ратифікує документ.
Наша країна вже двічі висловлювала намір звернутися до Гааги - для розслідування подій на Майдані і анексії Криму з боку Росії. 25 лютого минулого року Верховна Рада схвалила поширення юрисдикції МКС на події в Україні в період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року. 4 лютого цього року Верховна Рада проголосувала за визнання юрисдикції МКС "щодо вчинення злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій" ДНР "/" ЛНР ", які призвели до особливо тяжких наслідків і масового вбивства українських громадян", починаючи з 20 лютого 2014 року. Гендиректор Amnesty International В Україні Тетяна Мазур зазначає, що таке формулювання - дурість, оскільки МКС не садить людей за доносом, а розглядає ситуацію, в якій самостійно визначає винних і постраждалих.
Достеменно невідомо, чи передала Україна необхідний пакет документів до Гааги - відправивши запити на початку тижня, відповідей з МЗС та Генпрокуратури ми досі не отримали. За даними з відкритих джерел, МКС веде справу щодо розстрілів на Майдані, але немає ніякої інформації про те, чи порушено справу щодо подій після 20 лютого 2014 року. Суддя Міжнародного трибуналу щодо Югославії Володимир Василенко на тематичній конференції зазначив, що Україна досі не відправила до Гааги другу декларацію Верховної Ради, де парламент просив розслідувати анексію Криму. "Глава МЗС зібрав всі необхідні документи для того, щоб подати в МКС. Пакет документів був направлений в Адміністрацію президента. Вони досі там перебувають. А президент не хоче відповідати, не хоче давати вказівки МЗС подавати до Міжнародного суду справедливості. Відповідно, нічого не чинить ні прокуратура, ні СБУ щодо збору матеріалів, що стосуються цього подання. Ганебна ситуація!". Цю інформацію підтверджують і в Amnesty International. "Декларація про визнання юрисдикції МКС щодо подій на сході, яка була прийнята 4 лютого 2015, наскільки нам відомо, досі не була офіційно погоджена з МКС. Таким чином, в даний час не існує юридичних підстав для навіть потенційного розгляду МКС аварії літака "Малайзійських авіаліній", - говорить Мазур.
Болісні уроки міжнародного правосуддя
У випадку з катастрофою "Боїнга" Малайзія пішла закономірним шляхом і внесла до Ради безпеки ООН резолюцію про створення окремого Міжнародного трибуналу з розслідування катастрофи літака. Тетяна Мазур припускає, що таке рішення обумовлене ще й нетривіальністю випадку. "Можливо, я не все знаю в міжнародному праві, але, по-моєму, це унікальний прецедент. Я не знаю такого випадку, щоб з країни А до країни В летів лайнер, а розбився над країною С в умовах неоголошеного військового конфлікту". Вона каже, що для Нідерландів, очевидно, дуже важливо відновити справедливість для жертв катастрофи, і сподіватися на українське розслідування вони не можуть. Оскільки механізм дії МКС комплементарний, то національний суд України має безумовний пріоритет у розслідуванні, проте з очевидних причин він не зможе назвати всіх винних. У Нідерландах та Малайзії раніше заявляли, що не будуть звертатися до Гааги, оскільки компетенція МКС для даного випадку не зовсім годиться. Міністр безпеки та юстиції Нідерландів Іво Опстелтен у своєму листі до парламенту країни в серпні минулого року стверджував, що керівництво країни не вважає за необхідне звертатися до МКС.
Однак трибунал ООН може бути і не створений. Вже зараз є певні побоювання, що Росія скористається своїм правом вето на відповідну резолюцію ООН. У всякому разі чіткі сигнали подає президент РФ Володимир Путін, заявляючи, що ідея створення трибуналу "передчасна і контрпродуктивна".
#INFOGRAPHIC MH17 was shot down over Ukraine one year ago today, leaving 298 people dead @AFP pic.twitter.com/wpGEfTDurn
— Agence France-Presse (@AFP) 17 июля 2015
У випадку, якщо все-таки резолюцію ухвалять, немає ніяких сумнівів, що трибунал зможе дати родичам 298 жертв катастрофи "Боїнга" відповідь на питання "Хто винен?". Але чи отримають коли-небудь такі ж відповіді родичі українців, проти яких вчинені найтяжкі злочини на Майдані і на Донбасі?
Правозахисники зазначають, що українські політики часто не розуміють, що собою являє МКС і як він працює. Вони хочуть результатів сьогодні-завтра, максимум за місяць, у той час, як МКС може дати їх за 10 або 20 років. Показовою в цьому плані є позиція РНБО, спікер якої Володимир Полевий в лютому заявив: "В умовах анексії Криму та агресії Росії на Донбасі ратифікація Римського статуту доцільна тільки в умовах синхронного прийняття такого рішення, насамперед, Росією", додавши, що адвокати в РФ вже підготували "пачку позовів" проти України на випадок ратифікації документа. До слова, Василенко назвав таку позицію "дикістю" і сказав, що йому соромно за Україну, яка до цих пір не ратифікувала Римський статут. Мазур згадує про свій візит до Гааги, де їй говорили: "Неважливо, що Янукович зараз в Росії, а Росія не ратифікувала Римський статут. Так буде не завжди ". МКС не забуває про злочини, для нього не існує терміну давності, він може десятиліттями вести справу, потім ще стільки ж вимагати видачі злочинця і врешті-решт домогтися правосуддя.
Експерт у галузі конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко каже, що, принаймні, на рівні Конституційної комісії є розуміння того, що потрібно внести доповнення до Конституції і ратифікувати Римський статут. "Україні необхідно піти шляхом внесення змін до Конституції до розділу "Правосуддя", доповнити ст. 124 відповідною нормою. У Контітуційній комісії в робочій групі на рівні експертів і представників фракції є розуміння того, що необхідно внести відповідні зміни, а вже потім голосувати за ратифікацію Римського статуту. В іншому випадку знову знайдуться депутати, які оскаржать ратифікацію в Конституційному Суді, тобто поки є правові проблеми. Зараз нова редакція передбачає зміни до Конституції в цій статті", - говорить експерт.
Євродепутати неодноразово говорили, що Римський статут - це не тільки інструмент правосуддя, а й превентивний захід, який може застерігати від вчинення найбільш тяжких злочинів. Ратифікації Римського статуту відчайдушно потребують українці в Криму та на Донбасі. Цей документ зможе дати їм, якщо не найголовніше, то дуже необхідне - міжнародний юридичний захист. Особливо в умовах, коли ніякого іншого захисту у них немає.
4 
79692
Коментарі