Бізнесом футбол сьогодні є тільки в Англії. Там пов'язали в одне – гроші вболівальників, спонсорів, продаж телевізійних прав і трансферну політику. Проектуємо це на українські реалії – нічого немає. Окрім грошей Ахметова, Суркісів, Коломойського.
ЗАРОБЛЯТИ В УКРАЇНІ МОЖНА ТІЛЬКИ НА ТРАНСФЕРАХ. Але продуманої політики тут не мав жоден клуб. Останнім часом трансферами успішно займається тільки "Шахтар". Він вдало продав Фернандіньо, Косту, Луїса Адріано.
При мені в донецькому "Металурзі" зарплати гравців не перевищували 100 тисяч доларів на рік, тобто 8 тисяч на місяць. Винятком був Яя Туре, якому платили вдвічі більше. І клуб брав "бронзу" чемпіонату України. Адже річ не в грошах, а в підході. Якщо правильно вибудувати модель запрошення футболістів за мінімальні кошти з наступним продажем, то чимало клубів могли б жити за рахунок цього.
Те, що господарі деколи перестають фінансувати команди, пояснюється просто. Він вкладає мільйони, а їх розкрадають. У підсумку немає ні грошей, ні спортивного результату. Вихід один: розігнати так званих менеджерів середньої ланки, через яких усе загрузло у відкатах. І не тільки набрати новий штат,
а й зробити прозорим розподіл фінансів.
Дмитро СЕЛЮК, 51 рік, футбольний агент
У нас немає прибуткових клубів. І найближчим часом такі не з'являться. На загальному тлі виокремлюється "Шахтар". Бо донеччани навчилися вигідно продавати гравців. Це – перший крок до успішної фінансової моделі.
Був шанс поставити український футбол на комерційні рейки, коли клуби мали хорошу інфраструктуру. Але це, на жаль, у минулому. Винятком можна назвати "Динамо": там усе присутнє, окрім бажання розвиватися. Власник "Дніпра" мріє, аби можна було не платити футболістам. У "Металіста" клубу вже немає. Всі інші ЖИВУТЬ В АГОНІЇ. Тому футбол і бізнес в Україні – речі поки що несумісні.
Олександр КІРШ, 53 роки, економіст
Як футбол може стати бізнесом, якщо ТРЕНЕР ЧЕМПІОНІВ СЕРГІЙ РЕБРОВ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ДАВАТИ ІНТЕРВ'Ю телеканалу "Футбол"? Ми всі – в одному човні: футболісти грають, наставники тренують, журналісти розказують і коментують, а глядачі – вболівають. Якщо випадає хоча б одна ланка, кінцевий продукт буде неякісний.
В Україні маємо два підходи. Рінат Ахметов купує потенційних зірок, Луческу шліфує їхній талант – і згодом продають за кордон. Приділяють максимум уваги всім командам – від дитячої академії до основи клубу. А Ігор Суркіс думає тільки про першу команду. Купили Мбокані і Беланду й тепер не знають, як їх позбутися. А доморощені футболісти гріють лаву запасних. Коли виходили на поле Буяльський, Сидорчук, Мякушко? При цьому Ярмоленка відмовились продати за 20 мільйонів євро. Оце такий бізнес.
Віктор ЛЕОНЕНКО, 45 років, футбольний експерт
ФУТБОЛ в Україні МАЄ НАГАДУВАТИ ТВАРИННИЦТВО, грубо кажучи. Взяли молодняк, виростили до певних кондицій і продали. Футболістів вважають нематеріальним активом. І не треба цього соромитися. В Європі багато хто так робить. Той же лондонський "Арсенал" чи амстердамський "Аякс".
За такого підходу може постраждати результат. Хоча і не завжди.
В'ячеслав ЗАХОВАЙЛО, 46 років, футбольний менеджер
4 
1
Коментарі