Україна в Лізі націй виступила на своєму рівні

Ребров будує гру навколо пари Мудрик – Судаков

Формування справді національної футбольної команди в нас усе ще триває. Звісно, формально ми маємо збірну України понад три десятки років. Але принципи її формування та комплектування досі були не такі, як у більшості цивілізованих країн. Причина очевидна: ми мали українську збірну ще за часів Радянського Союзу і звалася вона київським "Динамо".

Тому не дивно, що в перші роки незалежності націо­нальна збірна України була перевдягнутим із біло-­синього в синьо-жовте київським "Динамо". Так було б і досі, якби на гроші українських футбольних власників до наших команд, насамперед "Динамо", не приїхали десятки іноземців. Наслідок: у перші роки нового тисячоліття дві провідні українські команди з Києва й Донецька на 60 відсотків були з іноземців. У єврокубках, де немає ліміту на іноземців, був випадок, коли за "Шахтар" не грав жоден українець. У "Динамо" трап­лялося, що іноземцями були всі 10 польових гравців. Тоді збірну почали створювати на базі "Дніпра". Потім була інша формула – захист із футболістів "Шахтаря", напад – із динамівців.

 

І лише тепер наша збірна остаточно позбулася цього "пережитку соціалізму". За національну команду виступають футболісти найрізноманітніших клубів із різних країн світу. І це справді окрема команда, гра якої не має нічого спільного з тим чи тим українським клубом. А це означає, що слід будувати гру, яка підходила б для будь-якого футболіста, хоч би звідки він прибув до головної команди України.

Яку саме команду створюватиме Сергій Ребров, було зрозуміло одразу. Кожен тренер, коли придивитися, всю кар'єру створює ту саму команду зі схожою грою. Різниця лише в рівні футболістів, які є в його розпорядженні. Найкращим періодом для Реброва були роки його роботи з угорським "Ференцварошем". Там він зумів із групи футболістів середнього класу з усіх кінців світу створити команду рівня групового турніру Ліги чемпіонів. Але збірна – це не клуб, де можна привозити гравців звідки завгодно. Тому робота з національною командою України стала для Реброва серйозним викликом. Фахівець його прийняв. І тепер ми можемо бачити обриси тієї збірної, яку він намагається створити.

Перше й головне – тренер Ребров не став повертатися до побудови команди навколо Зінченка та Малиновського. Від цього відмовився його попередник Петраков. Це, врешті, коштувало йому звільнення. Нинішня команда будується під стрижневу пару Судаков – Мудрик. Прибравши одного за одним колишніх авторитетів в особі Ярмоленка та Степаненка, наставник збірної повернувся до того, що колись прагнув зробити в "Динамо", – позиційної гри з контролем м'яча з метою знайти момент і вивести на удар або "стовпа" в центрі нападу, або флангового гравця з реактивною швидкістю. Саме таку гру ми бачили моментами в шести матчах України цієї осені. Але лише моментами. Грати так увесь час не дає змоги рівень футболістів. Нічого не вдієш – навіть найсильніші українські гравці не мають тієї майстерності, яка дала б змогу повноцінно грати у футбол Реброва.

Скажу більше. Коли агенти запропонують тренеру збірної України 11 інших футболістів замість тих, хто виходить на поле, нічого принципово не зміниться. Може навіть вийти краще. На хлопців не тиснутиме нічий авторитет. І вони зіграють так, як уміють, нічого не вигадуючи. Бо, коли уважно передивитися осінні матчі збірної України, стане зрозуміло: успіх приходив саме тоді, коли наші грали у свій футбол без усіляких іноземних заморочок. Ті часом лише заважали, призводячи до помилок. Часом результативних. Витягнути гру завдяки індивідуальній майстерності лідера, як це траплялось у старі часи, не вийде. Тому що Мудрик – не Шевченко в його найкращі роки. Наш легендарний футболіст і справді міг ледь не самотужки перевернути гру на нашу користь. Або не перевернути. Тепер такого гравця в нас немає, хоч би скільки намагалися професійні піарники робити суперзірку з того чи того українського гравця. Тож Україна виступила в груповому турнірі Ліги націй цілком на своєму рівні. У тренера є час усе обдумати й підготувати команду до березневих ігор найкращим чином.

×