В Австралії з кінця березня триває найбільша за останні 60 років повінь. У Квінсленді за день зафіксували півметра опадів. 40 тисяч людей евакуювали. Підтвердили смерть двох осіб.
Бред ПЕЛОНІ, 34 роки, оператор сміттєвоза, Ричмонд:
– Минулого понеділка дружина зателефонувала, щоб повертався з роботи, бо нашестя павуків. Паркан і стіни були коричневі й ворушилися. Хотіли обробити їх інсектицидами, але комах було надто багато. Та й у новинах і по радіо попросили не чіпати їх.
Наш будинок стоїть на горі. Вода сюди не дісталася. Але дружина у трояндах і в оранжереї побачила двох змій. Безкоштовний змієлов поставив нас у чергу. Зателефонували платному. Той сказав, що може приїхати, але за день-два буде те саме. Він зараз ловить плазунів лише у будинках. Попередив, щоб були обережні з деревами. У сусіда нарахували 12 змій на гілках. Це лише ті, яких побачили.
Чекаємо, що вода спаде й усі повернуться до своїх домівок. У гостьовому будиночку стіна вкрита павуками. Зателефонували у службу порятунку тварин. Там порадили поки що у приміщення не заходити.
У сестри сад нищать дикі кролі. Мала 16 сортів капусти і різну зелень. Кролів можна відстрілювати. Чоловік пішов, повернувся і каже, що там дві самиці з дитинчатами ховаються. Не зміг застрелити.
Ані САНСЛОУ, 41 рік, історик, Сідней:
– Сім років тому ми успадкували дім. Чоловікова бабуся забила дошками вхід у вітальню. Це псувало вигляд. Ми замовили ремонт і нове величезне вікно. Вселилися, і за 10 днів у нього влетів поранений кенгуру. Його збила машина, був дезорієнтований. Тоді налякався ще й дзенькоту. Розніс вітальню. У мене була колекція кольорових прозорих ваз. Кенгуру перевернув шафу з ними. Із 54 вціліли дві. Колекція і будинок були застраховані. Але компанія відмовилася платити компенсацію, бо немає пункту про виплати в разі пошкодження чогось тваринами. Його можна було окремо купити. Але мені на думку не спало би страхувати вази, картини чи ювелірні вироби від пошкодження тваринами.
Зараз маємо проблему з павуками. Залізли в комору. Там сухо й тепло. Сусід каже, що можуть оселитися назавжди.
Лайонел НАРРУБА, 52 роки, фермер, Кінчела:
– Восени в нас згоріли частина ферми й поле. Але вирішили садити все одно. У січні мої працівники казали, що ділянка кишить мишами. Не змогли знайти жодного непошкодженого качана кукурудзи. Весь урожай залишили на полі. В сусідів було так само. Ветеринар пояснив: тепла осінь, а потім дощі сприяли хорошому врожаю. Гризуни розплодилися. Таке трапляється раз на п'ять-сім років. Але не пам'ятаю аж таких масштабів, щоб ми врожай не могли зібрати.
Біда почалася, коли миші полізли в будинки. Знаходили послід навіть у ліжку. Погризли весільну сукню дружини, фотоальбоми. Отруту розкидати не можемо – у дворі є собака, коти, індички, кури й качки. Курник довелося переробляти. У гніздах знаходили по кілька десятків мишенят. Здавалося, цьому не буде кінця. У пастках щодня відловлювали по 120–140 особин на фермі. На сусідній – рекорд, 268 за день.
Ветеринар попереджав, що почнуть хворіти тварини. Ми зробили додаткові щеплення й запас ліків. У березні гризуни видавалися хворими. Через надто велику популяцію почалися епідемії.
Завдяки повені миші потонули. Вода прибула дуже швидко, нори затопило. У мене втопилися чотири корови із 37. Не встигли їх підняти. З міста приїхали волонтери. Врятували всіх овець і птицю. Їздили фермами й дивилися, чи ніде не покинули собак. Казали, з десяток позамикали у вольєрах.
1000 австралійських доларів виплачує уряд постраждалим від повені дорослим. Це 21 тис. грн. На кожну дитину – 400 доларів. Страхові компанії заявляють, що не компенсуватимуть збитків від стихії
2 
1
Коментарі