Найцікавіші події листопада
1 листопада
"Гей-парад" – це комедія про стереотипи, – каже режисер Олексій Доричевський, 29 років. – У київській "хрущовці" живе сім'я. Мати-вчителька, безробітний батько, двоє дітей-дармоїдів, кум-гомофоб. На комуналку не вистачає. Держава пропонує незвичайну субсидію. Щоб її отримати, треба прожити три місяці з геями, за сюжетом.
Це провокація. Сім'я не помічає проблем у стосунках. Кожен вважає себе кращим за інших. Моляться на чистий унітаз. Купили його в кредит та постелили червону доріжку з лінолеуму. Символізує хибні цінності.
Вистава "Дикого театру" "Гей-парад"
Київ, Довженко-Центр, вул. Васильківська, 1
1 листопада
– Київський будинок авіаконструктора Ігоря Сікорського на Ярославовому валу зруйновано на 65 відсотків, перспективи відновлення примарні, – говорить керівник віртуального музейного хабу Museum Sikor Sky Віктор Гріза, 55 років. – Спробували відтворити будівлю у 3D-моделі.
Батько Сікорського був професором психіатрії, елітою дореволюційного Києва. Демонструємо, який вигляд мав його кабінет. Є зала піонерів повітроплавання французького винахідника Луї Блезіо, російського пілота Петра Нестерова, українського математика Миколи Делоне. Мапа Києва 1911 року, на якій позначено визначні місця, пов'язані з авіацією. Моделі першого гелікоптера Н-1 Сікорського та літака БіС-2, яким він уперше піднявся в небо. Плануємо створити 3D-статую самого авіаконструктора, який зустрічатиме відвідувачів.
Відкриття онлайн-музею авіації та модерну MUSEUM SIKOR SKY, sikorsky.kiev.ua
1–8 листопада
– Це аналіз моєї творчості з 1970-х по 2020 рік, – каже художник 60-річний Олег Тістол. – Таку назву обрав, бо ювілей випадає на 24 серпня. До того ж у мене ніколи не було начальника. Художник – це професія про незалежність.
Центральна картина називається "Шлях". Це 2013-й. Наче відчував, що пора говорити про серйозне. Зазвичай у моїх роботах немає підтексту, але тут є: в майбутнє потраплять не всі.
Образ жінки на полотні – це художниця Марина Скугарєва, моя дружина. Протягом усієї творчості була моделлю. Включив до виставки приватну та важливу роботу. Це 1988 рік. Писав Марину в Баришівці під Києвом. Вона заводить годинник покійного батька. Коли відвідувачі зроблять коло по залу, то побачать картину 2020-го. Той самий мотив, Марина та годинник, через 30 років.
Виставка Олега Тістола "60 років незалежності"
Львівська галерея мистецтв, вул. Коперника, 15
5 листопада
Дія драми "Атлантида" відбувається 2025-го на звільненому від окупантів Донбасі. Регіон став непридатним для життя. Ті, хто залишився, долають наслідки екологічної й гуманітарної катастроф, за сюжетом.
Головні ролі виконали колишній розвідник, менеджер із роботи з військовими фонду "Повернись живим" Андрій Римарук, колишній парамедик, засновниця тренінгового центру тактичної медицини Tac Cat Людмила Білека, колишній боєць батальйону "Айдар", психолог мобільного офісу Veteran Hub Василь Антоняк.
Вихід у прокат фільму "Атлантида", реж. Валентин Васянович
7 листопада
У 1920-х влада США відкрила судове переслідування роману ірландця Джеймса Джойса "Улісс" через змалювання чоловічої мастурбації. Більшість читачів його не помітила. Оргазм було змальовано у формі метафори. "Улісс" визнали порнографічним і заборонили в Америці. Поштові відділення отримали наказ спалювати роман. Його уривки шукали в листах та екземпляри – в посилках. На митниці книжку конфісковували. Вірджинія Вулф назвала "Улісс" катастрофою, а Олдос Гакслі – посібником "Як не треба писати". Заборону "Улісса", як і книжок про контрацепцію, скасував нью-йоркський суддя Джон Вулсі 1934 року.
США стали першою англомовною країною, де дозволили роман. Джойс отримав лист із привітанням у Парижі. Відповів: "Що ж, половина англомовного світу здалася. На черзі – друга. А от у рідній Ірландії книжку не дозволять ще тисячу років". За тиждень "Улісс" вийшов там друком.
Вуличні читання роману "Улісс" Джеймса Джойса
18:00, Хмельницький, "Просто Книгарня", вул. Проскурівського Підпілля, 79
12 листопада
Понад 300 інтерв'ю з пасажирами та працівниками потяга №126 Київ – Костянтинівка провів торік режисер Корній Грицюк, 29 років. Зняв документальний фільм "Поїзд Київ – Війна".
– Кожного з героїв зачепила війна, – каже Грицюк. – Два місяці знімальна група практично жила в поїзді, розмовляючи з жителями окупованих територій і переселенцями. 12,5 години розділяють Київ і промислове місто в Краматорському районі Донецької області, за яким починається фронт. Цей час пліч-о-пліч проводять люди з різними характерами, соціальним статусом, політичними поглядами. Спілкуються, сперечаються, сваряться, але їдуть в одному напрямку. Прагнуть дістатися миру.
У документальному кіно можеш контролювати якісь моменти, але не все. Очікуєш: щось переверне твоє світосприйняття. Але я не почув нічого, крім проросійських штампів.
Вихід у прокат документального фільму "Поїзд Київ – Війна", реж. Корній Грицюк
13–15 листопада
1494 року король Шотландії Яків IV наказав монахові Джону Кору з абатства Ліндорз дистилювати напій і подарував вісім мішків солоду. Це перша письмова згадка про віскі. Шотландський витримують у дубових діжках із-під хересу, бурбону, портвейну чи коньяку. Має копчений смак і аромат, бо ячмінний солод сушать у диму торфу, бука або в тліючому вереску.
Елітним вважають односолодовий – зі спиртів однієї віскурні. Смак залежить від місцевості. В Шотландії є п'ять віскі-регіонів: рівнина, нагір'я, два береги річки Спей, острівний. Шостий – півострів Кемпбеллтаун в Ірландському морі.
Шотландія має понад 20 млн діжок віскі. По чотири на кожного жителя. Щосекунди експортують 38 пляшок.
Фестиваль односолодових віскі
12:00, Львів, бар 4friends, вул. Дудаєва, 2
14 листопада
– Свою творчість художниця-шістдесятниця Алла Горська почала з картини "Перевірка піонерів". Типовий соцреалізм – усі щасливі та багато їдять, – каже культурологиня Маріам Наєм, 28 років. – Робила ідеологічні панно в Краснодоні Луганської області та Донецьку. Паралельно створювала картини з нетиповим зображенням українських поетів – Івана Світличного, Василя Симоненка і Тараса Шевченка. Останнього зробила центральною фігурою в ескізі вітража 1964-го. Однією рукою пригортав матір-Україну, другою – піднімав Кобзар до неба. Доповнила проєкт цитатою: "Возвеличу малих рабів отих, а на сторожі коло їх поставлю слово". У Спілці художників їй сказали, що в Радянському Союзі немає рабів. Вітраж визнали ідейно ворожим. Горську виключили зі Спілки. Почали прослуховувати її квартиру. Відтоді зібрання на честь Тараса Шевченка заборонили. Наступного року почалася перша хвиля масових арештів і репресій.
Цикл лекцій "Шістдесятники. Високовольтна лінія Духу"
16:00, Харків, "Новий Акрополь", вул. Римарська, 19, оф. 31
19 листопада
У тоталітарному світі все підпорядковано суворій системі й верховному правителю. Жителі звикли робити все відповідно до книги правил. Не можуть вибирати, як жити й кого любити. Повстають проти системи, за сюжетом.
– Питаємо самих себе, чи варто боротися, якщо результат може бути не на твою користь, – каже співрежисер фільму "Номери" 47-річний Ахтем Сеїтаблаєв. Під час зйомок його колега Олег Сенцов перебував у виправній колонії міста Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу РФ. – Думаю, варто. Вибір робить нас вільними. Сенцов писав п'єсу 2011-го. Гадаю, уявити не міг, наскільки актуальні та пророчі будуть ці теми.
Вихід у прокат фільму "Номери", реж. Ахтем Сеїтаблаєв, Олег Сенцов
20 листопада
– Гурт "Хамерман знищує віруси" ніколи не виходив на сцену двічі в тому самому костюмі, – розповідає музикант Альберт Цукренко, 44 роки. – За 20 із гаком років створили сотні образів. Одягали рушники, восьминогів, поховальні вінки, овочі, коров'ячі шлунки.
Випустили альбом "КРЯ". Кожен трек – про смерть і тлін. Зробили костюми з труни. Презентують пісні "Умер дружок, съешь пирожок", "Мы червячки, умрите же, качки", "А когда несли гробы, ни холодно, ни жарко, я слезы не проронил, никого не жалко".
Презентація альбому гурту "Хамерман знищує віруси"
20:00, Львів, Котельня Ruїn Bar, вул. Заводська, 31
26 листопада
У документальній стрічці "Земля блакитна, ніби апельсин" режисерка 37-річна Ірина Цілик спостерігає за сім'єю у прифронтовій зоні на Донбасі. Мати-одиначка Ганна Гладка та четверо її дітей знімають кіно "2014" про своє життя під час війни.
Фільмували у 2017–2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому Донецької області, а також у Києві.
– У цій сім'ї тільки жінки та діти, – каже кінокритик Лук'ян Галкін, 30 років. – Чоловіки – десь на тлі, а згодом одна з героїнь скаже: "У нас в стране только мамы отвечают за детей, а не папы". Втім, стрічка про життя, не про виживання – вся родина знімає власний фільм, у якому наївні ігрові моменти межують зі справжніми обстрілами.
Вихід у прокат документального фільму "Земля блакитна, ніби апельсин", реж. Ірина Цілик
26 листопада
Три фільми про командира Української повстанської армії Данила Червоного на основі власної серії історико-пригодницьких романів запланував письменник і сценарист Андрій Кокотюха, 49 років.
Перша частина про повстання і втечу в'язнів із ГУЛАГу вийшла 2017‑го. Друга – "Червоний. Без лінії фронту" – розповідає передісторію героя. Дія відбувається наприкінці 1930-х. Західна Україна перебуває під владою Польщі. Данило вчиться у Кременецькому ліцеї. Із друзями-студентами ходить по барах, вони гуляють, танцюють. Захоплюються ідеєю створення незалежної України. Вступають у збройне протистояння з польською владою. Коли таємна поліція виходить на їхній слід, хлопці опиняються перед вибором, який розводить їх по різні боки барикад, за сюжетом.
Головну роль у бойовику зіграв 37-річний Микола Береза.
Вихід у прокат фільму "Червоний. Без лінії фронту", реж. Заза Буадзе, Тарас Ткаченко
3 
1
Коментарі