Виробництво вина у світі 2017-го сягне 50-річного мінімуму. Причиною стали неврожаї у Франції, Італії й Іспанії. В Міжнародній організації виноробства прогнозують, що напою зроблять на 8% менше, ніж торік, – 247 млн гектолітрів.
В Італії обсяги виробництва впали на 23%. У Франції – на майже 20%. Там зібрали найгірший урожай винограду з 1945 року
Поль ЛУРІ, 34 роки, винороб, Сент-Емільйон, Франція:
– Моя родина шість поколінь займається виноробством. Три роки тому батько помітив, що виноград починає вироджуватися. Ми завозили нові саджанці, але ягоди все одно були надто кислі. Експерт пояснив – трохи змінилися склад ґрунту і клімат. Підібрав новий сорт.

Першою проблемою стали хвороби. Ми не використовуємо пестицидів. Через ці експерименти і перебої з продажем довелося брати кредит. Цього року – неврожай. До того ж іспанське вино дешевше за наше.
Сусіди пропонують за безцінь купити їхній виноградник. Не можуть розрахуватися з кредитами. Знаємо ще кілька господарств на межі банкрутства. Щоб заплатити працівникам і за техніку, посередні сорти треба продавати за ціною елітних.
Батько визнав, що ми вже кілька років – збиткові. Тримаємося на плаву завдяки моїй сестрі. Вона – успішний юрист і сплачує наші борги. Якщо 2018-го тенденція збережеться, виноградники доведеться продати. Їх скуповує велика корпорація.
Андреа ЧЕННЕНІ, 44 роки, шеф-кухар, Ліворно, Італія:
– Посварилися з партнером. Маємо ресторан і кулінарну школу. Він запропонував придбати аргентинське вино. Це значно дешевше, ніж купувати у місцевих фермерів. До того ж ніхто не може забезпечити наc потрібною кількістю.
Для бізнесу це – правильно. Але такий вчинок суперечить нашій філософії. Ми не подаємо тушковані боби зі стейками, щоб доповнювати їх вином з Аргентини. Кілька років тому був неврожай оливок в Італії. Ми все одно купували олію в місцевих фермерів, а не грецьких.
Із власних грошей заплатила аванс трьом виноробням. В однієї забираю весь цьогорічний урожай і запаси. Вони у Facebook подякували нашому ресторану. На курси записалися на третину більше людей, ніж зазвичай.
Квентін РЕНО, 54 роки, шеф-кухар, Лондон, Велика Британія:
– Для ресторанів проблеми не бачу. Так, зросте закупівельна вартість. Доведеться підняти ціни. Але для наших відвідувачів це не дуже суттєво. Ми вже знайшли стільки ящиків, скільки нам потрібно. Беремо у двох виноробів із Франції.
Для споживачів нішу найдешевших вин займуть південноафриканські й південноамериканські. Я беру чилійське. Воно універсальне. Привозили кілька ящиків із Болгарії й Молдови. До складних страв вони не пасують. Але до м'ясних домашніх та овочевих салатів – цілком доречні.
Недавно складав меню для весілля. Сомельє пропонував лише французькі вина. На дегустації дав їх скуштувати молодятам. Вони не відчули різниці між чотирма сортами. Французьке замінили вином з Аргентини. Зекономили майже 600 фунтів.
Крістоф АНЬЄ, 62 роки, оцінювач, Париж, Франція:
– У роки неврожаю автоматично дорожчають колекції вин. Недавно допоміг другові продати винотеку. Збирав її, щоб відсвяткувати 50-ту річницю весілля. Торік дружина померла. Мав 72 пляшки найкращих вин. За вторговані гроші купив квартири двом донькам. Я питав, чи не хоче залишити собі принаймні одну пляшку. Відмовився.
17 років тому власник банку попросив знайти йому пляшку вина 1969-го. Це не був вдалий рік. Але він пам'ятав ту зиму, бо в нього не стало матері. Перед смертю два тижні просила два бокали вина за вечерею. Ми знайшли чотири пляшки в підвалі сільського ресторану. Цього року питаю, чи було те вино хорошим. Каже, досі не відкрив.
Зараз винороби підняли ціну. Однак попит усе одно перевищує пропозицію. Треба почекати, доки всі усвідомлять: цього року ціни принаймні на 20 відсотків вищі.
Хлої АМЕШ-ВІЛЬЯМС, 27 років, винороб, Напа, США:
– Урожай зібрали за 10 днів до того, як до нас дісталися лісові пожежі. Зараз допомагаємо тим, хто не встиг.
Виноградники купили чотири роки тому. Думали, це буде просто хобі. У перший сезон заробили 15 тисяч доларів. Закупівельник умовив продати майже весь урожай. Зараз отримуємо в рази більше. Я продала манікюрний салон, щоб не відволікатися.
Не намагаємося зайняти елітну нішу. Сертифікація й послуги дегустаторів із висновками коштують цілий статок. У нас беруть вина кілька готелів. Молоде замовляють організатори весіль. Ми не прагнемо чітко дотримуватися канонів. Якщо вино виходить надто легке – чудово. Хоча ресторанам таке не підходить.
Коментарі