вівторок, 22 серпня 2006 15:41

"Усе має бути, як у армії!"

Автор: фото: Андрій ЄЛОВІКОВ
  Епізод у тюремному коридорі репетирують актори Наталія Доля, Андрій Чернишов та Анатолій Котеньов
Епізод у тюремному коридорі репетирують актори Наталія Доля, Андрій Чернишов та Анатолій Котеньов

В"язницю побудували у восьмому павільйоні кіностудії імені Довженка. Тут 45-річний київський режисер Андрій Дончик знімає двосерійний фільм. Стрічка називається "Жага екстриму".

Київський драматург Анатолій Крим, 59 років, написав сценарій. У провінційному місті ділки організовують "туристичні" тури до місцевої в"язниці. Там заможних клієнтів по-справжньому допитують, судять і жартома змушують відбувати покарання.

Першим до буцегарні запрошують мера.  Починають "слідство". В його основі — реальний злочин, за який уже ув"язнили людину. Завдання слідчих — з"ясувати роль мера у цій справі. Але що далі заходить гра, то цікавіша її розв"язка.

— За п"єсою Крима це — трагікомедія, — розповів "ГПУ" Андрій Дончик. — Але коли писали сценарій, весь гумор зник. І вийшла авантюрна драма.

Режисер гуляє декораціями в"язниці. Це  довгий коридор із сірими стінами. З одного боку невеликі заґратовані віконця під стелею, навпроти — камери. Постановник заходить в одну. У цегляне підвищення вмурований унітаз, на підлозі розкидана солома. Посередині довгий дерев"яний стіл із лавками. А вздовж стін — двоярусні армійські ліжка з голими матрацами.

Київський режисер Андрій Дончик знімає фільм про буцегарню

— Сюди ж туристи ходитимуть, а що у вас із койками? — голосно питає Дончик асистентів.— Усе має бути, як у армії! Пошліть когось на склад за синіми армійськими ковдрами. І напірники для подушок принесіть, — вимагає у реквізиторів. Під стіною павільйону стоїть залізний паркан.

— Ти дивись — справжнє, — режисер обережно торкається пальцем колючого дроту. Каже, що стрічку також зніматимуть у чернігівській колонії.

— Якби підлітків на п"ятнадцять хвилин завести у справжню в"язницю, злочинців поменшало б, — говорить.

— Запрошували якихось консультантів? — цікавлюся.

— Ні, у мене армійського досвіду вистачає. Коли служив у Казахстані, не раз сидів на гауптвахті.

До режисера підходить помічник Олег Масленіков. Вони йдуть фільмувати епізод, коли мер приходить до в"язниці. Міського голову грає 48-річний білоруський актор Анатолій Котеньов. Він у чорному діловому костюмі, блакитній сорочці і жовто-блакитній краватці. Помічники мера — українці Віталій Ланченко та Андрій Чернишов, який зараз живе у Москві.

Я что, должен сидеть в этой клетке, как обезьяна?

Героя Котеньова зустрічає екскурсовод. Її грає актриса столичного театру імені Лесі Українки Наталя Доля. Вона знялася у фільмі Андрія Дончика "Украдене щастя". Наталя у бежевих топі та брюках, із зеленою папкою в руках.

Мер обнімає дівчину за плече.

— Рассказывай, чего у тебя тут? — питає.— А то у моих орлов фантазии только на охоту и Канары хватает.

Екскурсовод із гостями прямує коридором. Помічник мера, актор Віталій Ланченко, хапається за ґратовані двері камери.

— Я что, должен сидеть в этой клетке, как обезьяна? — кричить.

— Почему как обезьяна? Как обыкновенный заключенный, — спокійно відповідає екскурсовод.

48-річний оператор Володимир Гуєвський одягає на живіт стадікам — схожий на рюкзак пристрій для перенесення кінокамери.

— Ох, важко, — зітхає.

Після репетицій знову зйомки. Гаєвський несе на собі камеру, задкуючи перед акторами, які йдуть коридором.

Після слова "мотор" оператор вигукує:

— Стоп, стоп, акумулятор сів!

— Я ж питав, чи все готово! — сердиться режисер. — І покладіть охоронцеві хоч якусь папку на стіл. Четверо реквізиторів по штату, а роботи нема. Де директор фільму?

Дончик дістає з кишені соняшникове насіння і починає лузати.

— Після футболу залишилося, — пояснює, відсипаючи жменю Олегові Масленікову.

Анатолій Котеньов виходить із павільйону. Хоче присісти на лавку у дворі.

— Обережно, пофарбовано! — гукає до актора дівчина-асистент. — Ой, вы же по-украински не понимаете, — похоплюється.

— Разумею я і па-украінску, і па-беларуску, — відповідає білоруською Котеньов і розглядає свої штани ззаду.

— У житті екстриму вистачає? — цікавлюся в нього.

— Да. Особливо, коли я будинок під Мінськом будував, — зізнається. — У такі борги повлазив!

Бюджет стрічки "Жага екстриму" — $300 тис. Гроші на фільм дали український канал "1+1" та російський "СТС".

Зараз ви читаєте новину «"Усе має бути, як у армії!"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути