вівторок, 24 вересня 2019 00:21

Українська культура може зникнути, як індіанська

Автор: WWW.FACEBOOK.COM/BOUQUETKYIVSTAGE
  Вокаліст етногурту ”ДахаБраха” Марко Галаневич бере участь у публічній розмові під час фестивалю високого мистецтва ”Букет” на подвір’ї Софійського собору в Києві
Вокаліст етногурту ”ДахаБраха” Марко Галаневич бере участь у публічній розмові під час фестивалю високого мистецтва ”Букет” на подвір’ї Софійського собору в Києві

— "ДахаБраха" — лідери культурної дипломатії, найвідоміший український музичний колектив у світі. Завдяки їм про нашу країну знають багато гарного, — підприємець 61-річний Євген Уткін представляє музиканта етногурту "ДахаБраха" Марка Галаневича, 38 років.

Публічна бесіда проходила на території столичного заповідника "Софія Київська" під час другого фестивалю високого мистецтва "Букет". У програмі було понад 70 мистецьких подій — концерти, кінопокази, виставки, театральні екскурсії.

Ви пробили вікно у світ. Але в Україні досі немає десятків подібних за масштабом культурних проектів. Чому не з'являються інші? — запитує Уткін.

— Із самого початку ми просто робили музику, — каже Марко Галаневич. — Не було думки, що треба себе позиціонувати, їхати за кордон виступати, завойовувати нагороди. Багато українських гуртів, які зараз з'являються — у них налаштування туди. Зараз наробити матеріал і погнати виступати, показати їм, що ми можемо. Можливо, в цьому є хибний шлях.

Та я вірю, що українська музика свого часу буде відкриттям для світу. Є потенціал. Потроху цей рух почався. "Дах Дотерс", "Онука" — гурти, вже цікаві за кордоном.

Як суспільно-політичне життя впливає на вас як митця?

— Є митці, які надихаються революціями, постійними змінами, зрадами. Це дає їм енергію. А мене турбує та засмучує. Хочеться, аби багато процесів в Україні відбувалися інакше. Але розумієш — мабуть, такий наш шлях, іншого немає. Маєш його прожити й бути адекватним тій ситуації, тому стану речей, в якому існуєш.

Коли відчуваєш постійну несправедливість, є небезпека потрапити в стан ображеного. Заритися в свою нірку, сидіти собі там і не вилазити. Цього треба позбутися. Твоя душа задоволена від того, що робиш? Відчуваєш натхнення й віддачу від людей? Якщо так, продовжуй працювати.

Інші народи розуміють Україну?

— У світі ми вважаємося периферією — культурною й політичною. Попереду багато роботи, щоб це виправити. Інша річ, що певний час було ще гірше. Пригадую перші виступи в США — це так надихало, отримували заряд від публіки, неймовірні відгуки. А потім ідеш після концерту й згадуєш, що в тебе президент Віктор Янукович. І все опускається. Але потім вони обрали Трампа, і нам якось стало легше. Не так контрастно. Цивілізаційно ми далеко від них, але проблеми в усьому світі схожі.

Захід і ми — небо й земля за рівнем культури, індустрії, інфраструктури. Відстаємо в музиці, театрі, кіно. Що б ми не робили й не думали про себе, це все одно так званий міжсобойчик. Мало робити — потрібно репрезентувати світові, а ми не вміємо. Деякі країни над цим працюють десятками-сотнями років. Треба показувати світу те, що буде цінне й цікаве для всіх.

Має бути співпраця митців і представників держави, чиновників. Мріємо, що будемо не одні в полі воїни. Про величезну кількість ресурсів і засобів, спрямованих на покращення іміджу України.

Що український гурт може знайти як натхнення за кордоном?

— Нам цікаво експериментувати, робити щось нове, відкривати для себе інструменти інших народів.

Так само любимо слухати незвичну для нас музику. Відчуваємо вплив північноамериканської — найбільше блюзу та соулу у виконанні старих афроамериканців. Такий дід може один раз бренькнути на гітарі, сказати два слова — і перед тобою весь світ летить.

Раніше думав, що на етнофестивалях у США багато індіанців і їхньої автентичної культури. Очікував бачити людей, які здавна жили на тих територіях. Але з цим великі проблеми. Схоже, що це втрачена культура. Для мене важливо, щоб українська етнічна складова не зникла колись, як культура індіанських племен Північної Америки.

Зараз ви читаєте новину «Українська культура може зникнути, як індіанська». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути