Міністерство культури звільнило директора Київського театру російської драми ім. Лесі Українки 78-річного Михайла Резніковича. Оголосили конкурс на вакантне місце.
— Я впевнений, що Резніковича оберуть знову, — каже 57-річний Борис Куріцин, керівник літературно-драматургічної частини театру. — У Резніковича закінчується угода, але він подає свою кандидатуру повторно. Нардеп Ірина Подоляк просунула нелегітимний закон про роботу за контрактом у сфері культури. Тепер, коли договір закінчився — до побачення. Це — невігластво і непрофесіоналізм. Як не згадати Салтикова-Щедріна: "Как из убыточного предприятия сделать прибыльное, ничего при этом не меняя". От і в нас так. Одна річ поставити спектакль, інша — вести за собою такий корабель, як Театр російської драми. Резнікович його очолює 21 рік. Це єдиний театр в Україні, три зали якого заповнені вщерть. Невже публіка така дура?
Київського театрознавця 33-річну Ірину Чужинову чотири роки не пускають на спектаклі в Театр російської драми.
— Ображаються. Я іноді пишу рецензії на їхні постановки. Хоча є "цехова" домовленість: про цей театр нічого не говорити й не писати. Там усі налаштовані вороже, наче нам хтось платить за критику на їхню адресу. Тому з теперішнім їхнім репертуаром я знайома відсотків на 30.
У нас сприймають театр як "сім'ю", а не інституцію. Ми досі бачимо худрука в ролі батька, якого ніхто не обирає і не міняє. В Україні рідко тасують театральних керівників — раз на 20 або й 30 років. Те, що пам'ятаю: у театр Франка після смерті Богдана Ступки прийшов Станіслав Мойсеєв із Молодого театру. Наприкінці 1980-х подібну рокіровку зробили, коли Сергій Данченко зі Львівського театру Заньковецької приїхав у Київ. Театру Лесі Українки є чим похвалитися. Це заклад для заможних людей або гостей столиці. Партер коштує від 300 гривень
Театральний критик Олег Вергеліс, 48 років, не спілкується і не вітається з Михайлом Резніковичем.
— Хоч би що я сказав — це сприймуть як провокацію. Можу говорити про будь-кого, але про Резніковича — ні. У фільмі "Службовий роман" була фраза: "У меня такая безупречная репутация, что меня уже давно пора скомпрометировать". Так-от їхня репутація вже давно скомпрометована. Я добре усвідомлюю політичну гру, яка там затівається.
Михайло Резнікович на посаді генерального директора і художнього керівника театру російської драми — з 1994 року. У квітні 2005-го міністр культури Оксана Білозір звільнила його. Через вісім місяців Резніковича поновили.
В театрі 34 роки працює актриса Тетяна Назарова — дружина Дмитра Табачника, міністра освіти в уряді Микола Азарова.
— Люди, яким за 70 років, не повинні претендувати на керівні посади, — каже театрознавець 54-річна Ганна Веселовська. — У Європі ця норма діє, а у нас — ні. Театр має очолити, наприклад, Віталій Малахов. Він зараз працює у Київському театрі на Подолі. Правда, не знаю, чи захоче.
Прізвище нового керівника Театру російської драми ім. Лесі Українки оголосять до 15 вересня.
3 
1
Коментарі