22 лютого в Музеї літератури 65-річна Світлана Йовенко презентувала свою збірку "Любов і смерть". Це вибрана лірика із 1963 по 2010 роки. Видання має 720 сторінок.
— У ній є до сотні нових віршів, — каже поетеса. — Не можу перечитувати її, стільки нервів було спалено при написанні.
У збірці вісім розділів, кожний ілюструє чорно-біла фотографія авторки замолоду.
— Є поезія про те, як власник саду стріляє у хлопчика, що заліз по яблука. Від німецької окупації ховався на горищі — уцілів, а потім дістав кулю від земляка. Моя перша драматична історія сталася, коли мені було 20. Студента-медика, з яким зустрічалася, вбили в Києві, на станції "Київ-пасажирський". Його ховали в день 25-річчя, а ми хотіли одружитися. Може, тому книжку я назвала "Любов і смерть".
У розділі "Сентиментальний листоноша" вміщені пародії колег на творчість Світлани Йовенко. Є посвяти від Миколи Бажана, Миколи Вінграновського, Ганни Світличної.
В анотації зазначено, що книжка побачила світ через 21 рік мовчання.
— Я не зовсім мовчала, — сміється Світлана Андріївна. — У мене виходила проза. Видала два десятки літературних портретів, есе, спогади.
Грошей на видання збірки просила в офіційних установах.
— Писала в усі інстанції: від Анни Герман — до фонду Кучми й Адміністрації президента. Скрізь дістала відмови. Гроші збирала по людях, яким небайдуже, що я є на світі. Наклад — 1 тисяча примірників. За це заплатила 44 тисячі гривень.
У книгарнях "Є" збірку можна придбати за 87 грн, у видавництві — за 60.
— В угоді з видавництвом "Ярославів вал" зазначено, що воно має розповсюджувати мої книжки. Перед презентацією вони повідомили, що в них немає машини. У мене теж нема. Чотири пачки я відвезла на таксі.
Коментарі