вівторок, 21 січня 2014 06:15

Письменники пішли здаватися у СІЗО

Автор: ФОТО: Ольга Камєнєва
  Письменниці у новорічних масках фотографуються з чоловіком у шоломі героя стрічки ”Зоряні війни” Дарта Вейдера на фоні столичного СІЗО. Митці просять їх заарештувати. Так протестують проти закону за 16 січня, згідно з яким можуть посадити на 15 діб за носіння каски
Письменниці у новорічних масках фотографуються з чоловіком у шоломі героя стрічки ”Зоряні війни” Дарта Вейдера на фоні столичного СІЗО. Митці просять їх заарештувати. Так протестують проти закону за 16 січня, згідно з яким можуть посадити на 15 діб за носіння каски

— Хочемо в СІЗО! Висока квартплата в Києві, прописки нема, відкрийте, будь ласка, — півсотні письменників та активістів стукають у двері столичного слідчого ізолятора на Лук'янівці. Їм не відчиняють. 18 січня тут відбулась акція проти нових законів, що забороняють носити шоломи й закривати обличчя. Мітингувальники одягнули на голови друшляки, каструлі, карнавальні маски.

— Я довго терпів цього овоча в думках і в рідному краї. Але якось в Нових Петрівцях зазирнув за зелений паркан, а за ним тільки страус носився, — читає білий вірш 31-річний київський письменник Артем Захарченко. Однофамілець міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка викладає у столичному інституті журналістики.

— Вже задовбало мене це прізвище. Як тільки ув'язнили перших 11 осіб і люди пішли під МВС пікетувати, поруч стояли кілька моїх студентів. Коли почали кричати "Захарченка на нари", вони оберталися і все реготіли. Але вже звик і став спокійніше сприймати.

Поруч з активістами топчуться від холоду і сміються четверо правоохоронців.

— У СІЗО нас так і не захотіли. Це сигнал — нікого за ці закони не посадять, — Захарченко поправляє велосипедний шолом. — Нововведення такі ідіотські, тепер же всіх можна посадити. Найбільше можуть постраждати митці, бо для них природно висловлювати свою думку. Розуміють, що з них вийшли би погані політики, навіть міністри культури.

— От Богдан Ступка і Оксана Білозір були міністрами. Київський актор Олександр Биструшкін очолював столичне управління культури. Був непоганий чиновник, але як актор пропав, — перебиває письменниця і перекладачка Наталя Позняк, 41 рік. Витягає із сумочки друшляк і дитячу новорічну маску лева. — Українці очікують, що хтось із письменників чи музикантів стане президентом. Звикли, що потрібна ікона. Така проблема була 2004-го, головне завдання було вибрати Ющенка, а не досягти змін. Зараз інакше, люди хочуть системних змін. Відсутність лідера опозиції не дає людям об'єднатися. Але це також можливість самим шукати вихід. Як з'явиться лідер, то біля нього вже буде не купка "любих друзів", а громадські діячі, які в разі чого візьмуть за шкірку: ти куди поперся? Зараз Майдан не потрібен опозиції, бо вона не знає, що з ним робити. Не потрібен владі — він дратує її. Майдан сам напише план і обере лідера, який виконає його.

— Не проголосую за Руслану в президенти. І себе в політиці не бачу. Я не схильна до інтриг і подковьорних ігор. Не готова жертвувати свободою заради прілічної пенсії. Відкрита, чесна людина ніколи не захоче піти в політику. Такі роблять революцію. Потім нею зазвичай користуються негідники. Цією теж хтось скористається. Справа народу — показати, що ми готові до революції. Якщо замість цих уродів прийдуть такі ж — їх теж скинемо, — письменниця Ірена Карпа, 33 роки, на акцію привела собаку Карму породи шарпей, на яку вдягнула окуляри. На свою шапку — блакитну маску. — Це єдина екстремістська маска, що знайшлася вдома. Її підло роздавали в "Мистецькому Арсеналі", щоб підставити наших дітей. Зараз можуть пов'язати за будь-що. Не треба бути письменником, достатньо бути громадянином України, який щось подумав проти Януковича. Згідно з цими законами, всі у чомусь винні. Письменники такі активні, бо, як писала Ліна Костенко, "Поети — це біографи народу, а в нього біографія тяжка". В України вона пожиттєво тяжка. Завжди знаходилась якась падла, що продасться, жирдяйчик, якому очінь дєнєг нада. Головне — не боятися й об'єднатися. Ззаду нас стоїть якийсь підозрілий білий джип. Сфотографую про всяк випадок.

Письменники виконують гімн України та розходяться за півтори години.

Ми жити не можемо без касок на голові

— Ми, українські письменники — дуже законослухняні громадяни. Правда, ми жити не можемо без касок на голові й без поїздок колонами по п'ять машин. Тому у суботу ми самі прийдемо під Лук'янівське СІЗО, порушивши всі можливі норми закону Коле­сніченка-Олійника. І будемо вимагати, щоб нас за це заарештували. Зрештою, місце митця — в тюрмі, і ця славна традиція протяглася від Шевченка до Стуса, — так анонсують акцію "Письменники просяться до СІЗО".

На протест принесли плакати: "Кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте. Тарас Шевченко — екстреміст, закликає до хуліганських дій. 3 роки тюрми", "Явка з повинною: у дитячому садочку я носила маску лисички", "Ісус Христос: Схоже буде царство небесне на десятьох дів, котрі взяли світильники свої і вийшли. Порушення порядку проведення вуличних походів (піротехнічні засоби). Арешт на 15 діб".

Зараз ви читаєте новину «Письменники пішли здаватися у СІЗО». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути