Рок-гурт "Гайдамаки" припинив існувати в попередньому складі. Виникли два колективи, які так себе називають. Вокаліст 45-річний Олександр Ярмола записує свіжу програму з новими музикантами. Назву "Гайдамаки" зареєстрував на себе. Решта учасників попереднього складу колективу кажуть, що тільки вони мають право так називатися.
— "Гайдамаки" існують, але без Олександра Ярмоли, — розказує акордеоніст 40-річний Іван Леньо. — Уявіть, що прокидаєтеся вранці, а справи, якою займалися 15 років, не стало. Музичний продукт стає товаром. Тільки-но він починає давати гроші, комусь кортить керувати. Олександр без нашого дозволу зареєстрував торгову марку, привласнив сайт. Спочатку запропонував слухачам свій проект "Ярема". Потім змінив його назву на "Гайдамаки". Можливо, подумав, що йти першим шляхом важче. Легше скористатися доробками "Гайдамаків", любов'ю шанувальників, славою. Це музичне рейдерство і безпредєл.
Леньо запевняє, що музика "Гайдамаків" без вокаліста Ярмоли не зміниться. Її створювали всі музиканти.
Гурт виник 20 років тому. "Гайдамаками" почали називатися 2001-го. Олександр Ярмола говорить, що протиріччя всередині колективу наростали протягом останніх років.
— Вони перші вдарили мені в спину, — розповідає. — Доки торік займався організацією гастролей, провтикав момент, коли у гурті до мене склалося негативне ставлення. Я їм довіряв. А під час конфлікту мені кажуть, що не подобається напрямок розвитку. "Віддай нам увесь менеджмент і не виступай у шароварах із голим торсом" — сказали. Я страшенно обурився. Відповіли: "То йди від нас". Я автор назви і пісень, тому розійтися одразу в них не вийшло. Почали далі псувати стосунки. Тоді я запропонував розійтися тихо на два окремі проекти, а "Гайдамаків" залишити в історії. Музиканти на це не погодилися. Якби ми попрощалися по-доброму, хай би виконували пісні. Але з таким негативом доведеться юридично оцінити, хто написав слова, а хто ноти. І нехай кожен виконує своє.
Нещодавно музикант представив пісню "Дівчина з Дніпра". Вона стане першою в новому альбомі його колективу.
5 
1
Коментарі
2