У вівторок я вийшов з дому рано й на березі каналу побачив дещо незвичне. Над високою травою, що росте тут вперемішку з бадиллям лободи, виднілася, на довгій вигнутій шиї, голова гусака. Ступив ще два кроки — й побачив його всього. Великий, сірий, лобастий, породистий, пір'їнка до пір'їнки — мов намальований. Мабуть, з тих, що їх заводять собі для декору багаті люди, чиї котеджі стоять тут над каналом. Тут таке — в кого яхти, в кого лебеді, а в когось і павичі.
Гусак кричав уривчасто й тривожно — як вони кричать, одбившись од своїх.
Тільки ж він був не сам. У траві, хоч і густій, а вже трохи прозорій після останніх приморозків, снувало ще кілька живих човників — п'ятеро чи шестеро. Спочатку подумав, що то гусакові діти, якими вони бувають у перехідному віці, вже не пухнасті й ще не оперені.
Хоч наче ж і пізно для таких молодих — бо зовсім осінь, коли вони виростуть?
Підійшов ближче, і тут ті, про кого я думав, що вони гусенята, враз вертикально знялися у повітря — й знов сіли, ближче до берега. То були крижні. Схоже, що вони почули крик гусака й прилетіли показати йому шлях до води, щоб він міг повернутися додому. Берег у тому місці високий, і каналу з трави не видно.
Вибачайте, хлопці — я тихо одступив назад і пішов собі, щоб не лякати їх.
В той момент на душі полегшало й прояснилося, і я вже знав, з якої причини, і чому саме сьогодні вранці. Бо вчора ходив прощатися з давнім добрим другом — Віталієм Малаховим. А в таких церемоніях завжди є якась порожнеча й незавершеність, бо прощаєшся з тим, кого насправді вже немає на світі. І ось аж тепер прощання набуло повноти смислу — тут, де птахи гуртом шукали в густій траві дорогу до води, яка приведе додому.
2 
1
Комментарии
Противостоять власти может только высокоорганизованное общество, созревшее до понимания альтернативы и способное её реализовать. А до того будем продолжать висеть в растяжке между Москвой и Брюсселем как несостоятельная и деградирующая нация, которая только и может, что быть объектом чьих-то геополитических интересов. Хотя, не исключено, что именно это может стать нашим историческим шансом.
Эта никчёмная политсила, именующая себя сегодня "оппозицией" не победит нынешнюю власть уже потому, что НИЧЕМ принципиально от неё НЕ ОТЛИЧАЕТСЯ. Разве что стилем поведения и территориальным менталитетом. "Оппозиция" даже не ограничит аппетиты власти (как мы на то рассчитываем), а только продлит её агонию. Власть сама себя сожрёт, если ей не мешать.
ИУДЫ,ПРОДАЖНЫЕ твари женщину боитесь народ гнобите,но всему есть предел,хоть вы твари решили что навсегда
Ефремка, копытом тебе в бок, если вам и мешает, кто ни будь, то это ваш любимый пахан недоумок, возьми инициативу на себя и прими то, что от тебя требуется, и не морочь голову своим популизмом.
Ну хто цьому гоблену повірить, ясно, що для донецької братви звільнення Тимошенко смерті подібно! Засранці боїтеся жінки!
Дык бютовская шайка отчаянно бздит что Жюлька с нар соскочит...знают что половина шоблы будет отлюстрирована ведьмой,другая половина получит звание предателей
патологический идиот ты фомка
Так в чем правда Ефремов?
В деньгах , а ты не знал ?