Деякі борги дуже непросто віддавати. От у мене у Львові є двоє добрих знайомих, Дмитро і Катерина. Наші взаємини кілька літ — на тій стадії, коли ми щасливо впізнаємо одне одного при зустрічі, але не більше. І от десь на початку нинішньої осені Дмитро раптом зателефонував і розказував про журавлів, чиє курликання над містом він чує зі свого балкона. Таке розповідають близьким друзям, але ж ми ще не пройшли оту стадію зближення, що дозволяє легко приймати подібні подарунки. Якби можна дивитись в очі, цього б вистачило для вдячного порозуміння, але коли це — по телефону, то почуваєшся ганебно неготовим відповісти так, як воно того варте. Бо просто подякувати — неспівмірно з тим, що тобі розказано про журавлів. Ти не можеш сказати: мовляв, ага, я тут їх інколи теж чую. Ні, журавлі — це той борг, що його неможливо віддати тими самими журавлями, тут треба чогось так само чудесного, але іншого, чого у тебе немає саме тепер. І не одразу знаходиш слова для відповіді, а потім з кожним днем ця вина наростає, бо можливість віддати борг віддаляється.
Але недавно мені трапилось видіння, яким хочу поділитися з ними, бо воно, можливо, варте журавлів. А пригода ця ось яка. Якось я стояв у невеликій черзі за молоком. А там поряд є вуличний базарчик — продукти, речі, всяке таке. І от жінка у черзі переді мною киває в бік базарчика й питає у продавця: "Там обезьян продают, не знаете, они хорошие?" Я майже вмить уловив, що замість "обезьян" там було сказано "одеяла". Але чудове видіння вже виникло — у просторі незатишної, ще безсніжної осені уявилися живі зелені мартишки й руді маленькі дитинчата орангутангів, і вони таки хороші, вони не можуть бути іншими.
Зрештою, продавець так і сказав, що вони справді непогані — можна брати.
2 
1
Комментарии
3найбільше подобається фраза "Та вона мені більше трійки не хотіла ставити". Що значить НЕ ХОТІЛА СТАВИТИ? Та й у військове училище тоді приймали явно не математично обдарованих учнів. Отож бо й воно, що люди вважають, що їм хтось НЕ ХОЧЕ ставити. ТО замість того, щоби працювати над вивченням предмету, РЕАЛЬНО ПРАЦЮВАТИ, люди ниють ро те, що їм хтось щось винен. ТО хто ж нам тепер лікар?
Встречал в школе таких учителей...
Правда со злости я умел с ними расплачиваться. Порчу навести, внушение плохое сделать.
Видел недавно одну - стала бомжихой-алкоголичкой.
Прости меня Господи.
Так бывает в жизни часто. В восьмом классе меня наградили путевкой в пионерлагерь "Артек". Чтоб поехать, мне надо было досрочно сдать экзамены, чтобы перейти в девятый класс. Все учителя пошли навстречу, утвердили график и я сдала экзамены. Исключение- учительница по-русскому. До сих пор помню ее предложение, что я буду ходить в класс на большой перемене, и там в присутствии еще двух учителей писать сочинение- до тех пор, пока не напишу...
...Щось таке, подібне, трапилось й з моїм сином в третьому класі... захворіла їхня вчителька і її підмінила друга, з рідко зустрічающимся іменем... Граючись на перерві діти почали перекривляти це ім"я... не обминув цього й мій син... Приходить додому й показує, що вчителька поставила йому двійку по арифметиці й записала щось дуже емоційне в щоденнику... Син все розповів, як було, й про те що одна з дівчат доповіла все вчительці, указавши лише на нього... Моя мила була в паніці - це вже не буде покою дитині до кінця школи... треба десь переводити до іншої школи... Тоді до цього діла долучитись довелось й мені... поговорив з сином... що він не мав права розпускати язика, тим паче про старших, та щей про жінок (слабкішу частину людства...)...
...а ти покажи свою силу, силу мужчини - твоя честь і гідність не постраждає, якщо ти завтра принесеш вчительці свої вибачення...та й однокласниці пробач - вона дівчина (також слабка істота...)... й на майбутне будь уважним до своїх слів - за них треба й відповідати ... На дугий день приходить син додому й показує, в зошиті по мові, п"ятірку з диктанту... Моя мила прочитала текст диктанту й виявила там дві помилки, яких не помітити вчительці було б не можливо... Але й вчителька показала себе не простачкою...
Все абсолютно вірно: ... жіноча логіка - помститись (навіть дітям...)...;... чоловіча логіка - зберегти свою честь і гідність...
В мене начальник був дуже мстивий, якщо не посміхнешся, або, що набагато гірше, дерзнеш вказати йому на помилку, - буде тільки чекати на першу нагоду для помсти.Але я не узагальнюю про всіх чоловіків. ...
...Понял... понял свою ошибку... раскаиваюсь... и приношу всем дамам свои извинения... Действительно я не верно расставил акценты - не всем женщинам присуща приведенная мною выше логика... Приходится признать, что и мы, мучины, часто забываем - кто мы... Но тут будет уместно подчеркнуть, что очень многим и вспоминать - то нечего...
а Вы, наверное, большой специалист в гендерных вопросах, раз даете такие безапелляционные определения
... Специалист..?...Ради Бога... Тут и специалистом быть ненужно, чтобы даже невооружённым глазом всё это увидеть (особенно окончание...) и чуть-чуть подъитожить... Признаюсь, мне очень понравились последние слова Виталика... вот они и побудили меня сделать такое заключение(а не определение...)... это слова настоящего человека... уверен, что Виталик сделал всё от него зависимое, чтобы у того бойца (сына его бывшей учительницы...) после службы остались только хорошие впечатления о
своём командире... Это и будет "местью" его матери...
Добре, що Ви не пішли в педучилище. Бо, схоже, і до цього часу у вас (у Вас і Вашого знайомого військового) прогалини в освіті видно. А про військових анекдот. Російською. В царской армии офицер был до синевы выбрит и слегка пьян, а в российской (и украинской тоже) до синевы пьян и слегка выбрит. Это ж надо каким быть пьяным, чтобы присягнуть на верность зэку и выполнять его приказы.
...так могла написати лише людина, яка немає ніякої уяви, про Військову присягу... В тексті Присяги ім"я Президента присутності немаэє... Там присутні такі слова, як Народ і Держава...
У меня тоже были такие "учителя", как правило определенной национальности, сейчас они в верховний ради заседают.
Ну не знаю, про яку національність Ви говорили, але можу сказати, що не зустрічала жодного вчителя - єврея, який би принижував учнів, хабарники попадалися а стервозні ні.