Все частіше по-дурному забуваю щось зробити, і хоч ніхто нічого за це не каже, а противно, що до цього дожився. Отакий був минулий понеділок. Думав собі: Господи, невже всі ще не знають, який я нікчемний і ні на що не потрібний? А під кінець того дня втішився — несподіваним і дивним чином.
Він пережив інсульт і забув усі слова
Ввечері задзвонив телефон. Озвався давній знайомий — не те щоб приятель, а просто добрий чоловік. Кілька років тому він пережив інсульт і забув усі слова. І як звати дітей та онуків — забув, хоч і не їх самих, а тільки їхні імена. Я довідався про це випадково, коли подзвонив йому в якійсь справі. Він тоді вже помалу виходив із тої біди — згадав імена онуків і тренувався в переліку місяців уперед і назад, а ще згадував монологи Діда Мороза, бо все життя сезонно служив Дідом Морозом, і це здавалося зручним для згадування. Хоча вдавалося тяжко й він сердився. Я більше не дзвонив, боявся. І ось він озвався сам. Уже говорив набагато краще, і хотів перевірити себе. Каже: "Я називатиму людей, яких ми знали, а ти казатимеш, чи правильно я їх називаю". Спільних знайомих у нас багато, живих і мертвих, і бесіда тривала з годину. Йому ще було нелегко. Часом, щоб згадати чиєсь ім'я, він брав жменю перемішаних звуків і складав із них слово. Іноді ім'я Степан вимовлялося як Іван. Вони при тім наче двоїлися: якщо називався Іван замість Степана, то за реальним Степаном маячив і якийсь Іван, теж реальний. Я спитав, чому він обрав для цього заняття саме мене. Він сказав: "З тобою це не соромно, бо ти з нас був найкращим!"
Тут щось не так — бо я не з їхнього покоління. Отож, останнє слово стоїть не на місці, там явно мусило стояти якесь інше слово, якого він не зміг згадати. Одначе, було приємно, що я комусь пригодився того вечора. І ми згадали всіх, кого він хотів, навіть тих, кого я майже зовсім не знав.
2 
1
Комментарии
9найбільше подобається фраза "Та вона мені більше трійки не хотіла ставити". Що значить НЕ ХОТІЛА СТАВИТИ? Та й у військове училище тоді приймали явно не математично обдарованих учнів. Отож бо й воно, що люди вважають, що їм хтось НЕ ХОЧЕ ставити. ТО замість того, щоби працювати над вивченням предмету, РЕАЛЬНО ПРАЦЮВАТИ, люди ниють ро те, що їм хтось щось винен. ТО хто ж нам тепер лікар?
Встречал в школе таких учителей...
Правда со злости я умел с ними расплачиваться. Порчу навести, внушение плохое сделать.
Видел недавно одну - стала бомжихой-алкоголичкой.
Прости меня Господи.
Так бывает в жизни часто. В восьмом классе меня наградили путевкой в пионерлагерь "Артек". Чтоб поехать, мне надо было досрочно сдать экзамены, чтобы перейти в девятый класс. Все учителя пошли навстречу, утвердили график и я сдала экзамены. Исключение- учительница по-русскому. До сих пор помню ее предложение, что я буду ходить в класс на большой перемене, и там в присутствии еще двух учителей писать сочинение- до тех пор, пока не напишу...
...Щось таке, подібне, трапилось й з моїм сином в третьому класі... захворіла їхня вчителька і її підмінила друга, з рідко зустрічающимся іменем... Граючись на перерві діти почали перекривляти це ім"я... не обминув цього й мій син... Приходить додому й показує, що вчителька поставила йому двійку по арифметиці й записала щось дуже емоційне в щоденнику... Син все розповів, як було, й про те що одна з дівчат доповіла все вчительці, указавши лише на нього... Моя мила була в паніці - це вже не буде покою дитині до кінця школи... треба десь переводити до іншої школи... Тоді до цього діла долучитись довелось й мені... поговорив з сином... що він не мав права розпускати язика, тим паче про старших, та щей про жінок (слабкішу частину людства...)...
...а ти покажи свою силу, силу мужчини - твоя честь і гідність не постраждає, якщо ти завтра принесеш вчительці свої вибачення...та й однокласниці пробач - вона дівчина (також слабка істота...)... й на майбутне будь уважним до своїх слів - за них треба й відповідати ... На дугий день приходить син додому й показує, в зошиті по мові, п"ятірку з диктанту... Моя мила прочитала текст диктанту й виявила там дві помилки, яких не помітити вчительці було б не можливо... Але й вчителька показала себе не простачкою...
Все абсолютно вірно: ... жіноча логіка - помститись (навіть дітям...)...;... чоловіча логіка - зберегти свою честь і гідність...
В мене начальник був дуже мстивий, якщо не посміхнешся, або, що набагато гірше, дерзнеш вказати йому на помилку, - буде тільки чекати на першу нагоду для помсти.Але я не узагальнюю про всіх чоловіків. ...
...Понял... понял свою ошибку... раскаиваюсь... и приношу всем дамам свои извинения... Действительно я не верно расставил акценты - не всем женщинам присуща приведенная мною выше логика... Приходится признать, что и мы, мучины, часто забываем - кто мы... Но тут будет уместно подчеркнуть, что очень многим и вспоминать - то нечего...
а Вы, наверное, большой специалист в гендерных вопросах, раз даете такие безапелляционные определения
... Специалист..?...Ради Бога... Тут и специалистом быть ненужно, чтобы даже невооружённым глазом всё это увидеть (особенно окончание...) и чуть-чуть подъитожить... Признаюсь, мне очень понравились последние слова Виталика... вот они и побудили меня сделать такое заключение(а не определение...)... это слова настоящего человека... уверен, что Виталик сделал всё от него зависимое, чтобы у того бойца (сына его бывшей учительницы...) после службы остались только хорошие впечатления о
своём командире... Это и будет "местью" его матери...
Добре, що Ви не пішли в педучилище. Бо, схоже, і до цього часу у вас (у Вас і Вашого знайомого військового) прогалини в освіті видно. А про військових анекдот. Російською. В царской армии офицер был до синевы выбрит и слегка пьян, а в российской (и украинской тоже) до синевы пьян и слегка выбрит. Это ж надо каким быть пьяным, чтобы присягнуть на верность зэку и выполнять его приказы.
...так могла написати лише людина, яка немає ніякої уяви, про Військову присягу... В тексті Присяги ім"я Президента присутності немаэє... Там присутні такі слова, як Народ і Держава...
У меня тоже были такие "учителя", как правило определенной национальности, сейчас они в верховний ради заседают.
Ну не знаю, про яку національність Ви говорили, але можу сказати, що не зустрічала жодного вчителя - єврея, який би принижував учнів, хабарники попадалися а стервозні ні.