"Средневековье какое-то. Скоро, чтобы помыться, к морю дешевле будет поехать. Из-за политики страдают невиновные", – пише в групі Facebook "Крим Україна" Аліса із Сімферополя. У місті воду подають за графіком і поганої якості.
На півострові посуха, річки й озера обміліли. Загинули рисові плантації. Подавання води обмежили жителям великих міст. Далі уріжуть курортним населеним пунктам. До анексії прісна вода надходила з ПівнічноКримського каналу. Зараз його перекрито.
З подібною ситуацією я стикнулася 2002-го, коли приїхала навчатися до Львова з Рівненщини. Воду містянам подавали з шостої до дев'ятої ранку та ввечері.
"У нашому гуртожитку студенти складали графіки відвідування душової та пральні, – пишу Алісі. – Ситуація неприємна, але жити можна. Головне – сподіватися, що ситуація покращиться".
Кримчанка реагує гнівними смайликами.
"В каком понимании "покращиться"? Крым украинским уже не будет. Значит, и воды нам не ждать? Теперь ясно, что заставлять своих людей страдать – в крови украинцев".
Приєднується до іншої групи – "Крымнаш". Там обговорюють заяву глави окупаційної адміністрації півострова Сергія Аксьонова. Кримчани проживуть і без водних подачок українців, заявив. Аліса лайкає допис
2 
1
Комментарии
Что же, помимо главного хранителя Г.В. Дибровы, так сказать, самостоятельно посещали фондохранилище настоящий и бывший директор музея? Значит, кто-то из этих двух и похитил из фондов музейные предметы. Не бывает случаев, чтобы главный хранитель занимался хищениями. Видимо, Диброва был слишком доверчив. Такой порядок, надо полагать, ввёл директор, при котором работал Диброва, чтобы его облапошить. В этом случае вина за недостачу должна быть возложена на директора. Вина Дибровы, что он, как главный хранитель, не указал директору на необходимость соблюдения порядка. Как правило, директора не знают Инструкции по хранению музейных ценностей. Смутно написано о каких-то документах по которым числились вещи. Очевидно, инвентарные книги?