Націоналізація "Київстару" - ризик чи питання безпеки держави

Дивна ситуація, яку важко уявити в будь-якій іншій країні - коли частка капіталу найбільшого національного оператора зв'язку належить олігарху-громадянину ворожої держави. До всього, цьому олігарху повідомили про підозру у фінансуванні війни проти України. То чому той самий "Київстар", серед абонентів якого і безліч наших військових - досі не націоналізований?

Моє припущення про "антикриз" пана Фрідмана проти націоналізації "Київстару" таки справдилося.

Кілька днів тому писав про дивний дзвінок. Жінка представилася Олександрою з "Глобал консалт" і довго допитувалася: як націоналізація російського пакета в "Київстарі" позначиться на інвестиційному кліматі, чи не виникне позовів та хто саме просуває це питання. Я тоді висловив здогад, що з розмови наріжуть фрази й пустять їх у хід на захист пана Фрідмана. З подібними ситуаціями я періодично стикаюся.

І ось уже вийшли новини, де брехня починається просто із заголовка - мовляв, я нібито "визнав", що націоналізація погіршить інвестклімат, і що на Україну чекають суди. Взагалі слово "визнав" використано в матеріалі чотири рази, що цілком вичерпно описує цю клінічну картину.

Далі включилися окремі блогери з критикою моєї "позиції", яку перекрутили у медіа - рівно з тими ж тезами: мовляв, вилучення російської частки в "Київстарі" не на часі й "не треба розгойдувати човен". Мовляв, варто піклуватися про інвестиційний клімат та не наражати країну на небезпеку міжнародних арбітражів.

Я так розумію, пан Фрідман геть втратив глузд, якщо замовляє подібні речі. Рівень ідеологів та виконавців цієї клоунади справді вражає. На що розрахунок? Що я перелякано мовчатиму? Та ні, панове, не чекайте. Ще раз категорично формулюю власну позицію, яку висловлював і "Олександрі" під час розмови.

Ми зобов'язані на найближчі кілька десятиліть повністю припинити будь-які прямі чи опосередковані стосунки з російським бізнесом. Це стосується як торгівлі, так і (тим більше) інвестицій в Україну. Присутність росіян у будь-якій українській компанії, навіть у дрібній, не кажучи вже про національного оператора зв'язку - це пряма загроза національній безпеці. Адже будь-який російський бізнесмен є інструментом впливу Кремля. Крапка.

Так, до міжнародних позовів треба бути готовими. Проте Україна має законним шляхом усунути російський майновий інтерес із "Київстару". Хто саме стояв за дзвінком і наступними вкидами - мені невідомо. Сподіваюся, український менеджмент "Київстару" до цієї ганьби стосунку не має.

Що ж до власників, які купують і тримають акції Kyivstar Group на Nasdaq, маю окреме міркування. Можливо, їм байдуже, що "Альфа-Груп" Фрідмана фінансує виробництво зброї, якою вбивають українців, а також російський державний зв'язок, яким користуються окупаційні війська та спецслужби. Але якщо ми вже говоримо про захист прав вкладників, подивіться, на чому "Альфа" заробляє в самій Росії. На вас, шановні західні інвестори.

Свіжа новина: "Альфа-Банк", "А1" та "Альфа-Капітал" створили фонд, який уже залучив кошти й розпочав інвестувати. Серед пріоритетів - бізнеси, залишені західними компаніями після виходу з РФ. А умови виходу для гравців із "недружніх" країн Москва прописала чіткі: продай майно зі знижкою щонайменше 60% від оціночної вартості та забезпеч внесок до російського бюджету ще не менш ніж 35% від цієї суми. Ось вам і "добровільний" продаж, і "порятувальник" Михайло Фрідман.

Тож коли наступного разу переконуватимуть, ніби інвестиційний клімат в Україні тримається на недоторканності інтересів пана Фрідмана в "Київстарі", згадайте, який вигляд має цей клімат для західного власника, коли "Альфа" сидить по інший бік столу. І просто живіть із цим знанням.

Оригінал