Хто все-таки винен? Влада приховала інформацію про майбутнє вторгнення

Чотири роки точиться найкривавіша в Європі війна за останні 80 років. Чи можна було їй запобігти? Питання спірне. Чи можна було підготуватися до неї так, щоб мінімізувати число жертв серед мирного населення за запобігти блискавичному захопленню Півдня України? Хто мав бити у всі дзвони, замість того, щоб заколисувати виборців обіцянками миру?

Зарубіжні публікації, присвячені річниці великої війни, актуалізували тему її початку й неймовірного провалу підготовки до неї. Тема ця мені (і вам, я впевнений) рве душу вже майже чотири роки.

Почну з вибачень. Я неодноразово стверджував у своїх постах і ефірах, що генерал Буданов не голосував за введення воєнного стану на засіданні РНБО, а підтримав надзвичайний. Твердження це абсолютно некоректне, бо Буданов на той момент не був членом РНБО. Тобто, голосувати за щось не мав жодної можливості. А ось далі все значно складніше.

Тут буде дуже сухий виклад фактів щодо того, хто винен (а хто ні) в тому, що геній політичного аналізу Арестович назвав "про...лі", а інші вважають відвертою зрадою.

1. Як неодноразово пояснював генерал Наєв, посилаючись на закони й Конституцію України, жодних повноважень щодо підготовки до війни ЗСУ без рішень відповідних політичних органів (президента, ВРУ, Кабміну, органів місцевого самоврядування) не мають.

2. Жодного з таких рішень (введення воєнного стану, указ про застосування Збройних сил, оголошення мобілізації) не було прийнято до самого початку повномасштабного вторгнення.

3. Офіційний документ (розвідувальне донесення) від розвідки щодо майбутнього вторгнення до ЗСУ не надійшов. Скажу більше: Головком навіть не перерахований у числі обовʼязкових реципієнтів такого документу - ані Законом про розвідку, ані указами президента, як це передбачено цим Законом.

4. Одне з найсуттєвіших питань - чи надходила така інформація до інших передбачених законом субʼєктів, адже Буданов стверджує, що він про напад попереджав. Думаю, лише слідство встановить, надходило донесення взагалі й чи відправлялося воно Голові ВРУ, премʼєрміністру та іншим передбаченим законом особам - чи вмирало в кабінетах Зеленського-Єрмака (останній, до речі, точно не входить до числа реципієнтів донесення розвідки - К.В.)

4. Якщо судити опосередковано з реакції президента, то донесення не було взагалі. По-перше, згадайте його відповідь Бернсу ("у нас своя розвідка й вона тут ближче). По-друге, я думаю, якби такий документ був, члени РНБО не змогли б проголосувати за надзвичайний стан замість воєнного (просто побоялися б майбутньої кримінальної відповідальності.

5. Думаю, питання, чому Буданов (який у медіа не приховував своєї занепокоєності майбутньою війною) не зробив того єдиного, що вимагала від нього посада й присяга - питання для слідства. Особисто я вважаю, що це сталося під політичним тиском з боку Офісу та самого президента, котрі не бажали визнати повне банкрутство своєї політичної програми.

6. (Гадаю, в п.6 знаходиться й відповідь на просте питання, чому Буданов, який має власний непоганий рейтинг, прийняв завідомо програшну пропозицію на керівника Офісу. Вони з Зеленським-Єрмаком у одному човні - які б особисті конфлікти їх не розділяли).

7. Вся ця катастрофа стала наслідком узурпації влади Зеленським. Нормальне функціонування інституцій - ВР (зокрема, опозиції) уряду, РНБО тощо - в жодному разі не дали б цьому статися. З чим я й поздоровляю всіх, хто голосував за самого Зеленського та за його монобільшість. І тих, хто досі (запереченням необхідності виборів) підтримує залишення при владі повністю збанкрутілої політсили.

Оригінал