Гарантії безпеки для України: хто стане міжнародним поліцейським
Проблема міжнародної безпеки сьогодні полягає в тому, що є купа підписаних договорів і меморандумів, однак немає того, хто стежив би за їхнім виконанням. І - карав агресора у випадку порушення. НАТО наразі є найнадійнішим, хоч і не 100% гарантом. Але чи можливі схожі гарантії для України, яка членом Альянсу не є?
Чим виміряти гарантію міжнародної безпеки? У випадку колективної гарантії її можна вимірити тим само, що і силу ядерного стримування - переконливо високою вірогідністю виникнення неприйнятних наслідків для агресора. У випадку ядерного стримування - це висока вірогідність ядерного удару у відповідь. У випадку колективних гарантій - це висока вірогідність колективної реакції у відповідь на агресію проти країни, що має гарантії. Сама ця колективна реакція, яка веде до мультиплікації сил жертви агресії, є неприйнятним наслідком для агресора, як і ядерний удар у відповідь.
...загальна проблема міжнародної системи безпеки - вона має закони і навіть суди, але не має поліції, яка приїде на виклик жертви агресії
Переконлива вірогідність колективної реакції не пов'язана з назвою і юридичною силою документа, на який вона спирається. Він може мати назву "меморандум" і бути підписаний міністрами оборони, а може мати назву "договір" і бути ратифікований парламентами. В ньому однаково не може бути написано нічого, що змусить країну діяти. Інакше, меморандум просто не буде підписаний, а договір ратифікований. Це загальна проблема міжнародної системи безпеки - вона має закони і навіть суди, але не має поліції, яка приїде на виклик жертви агресії.
Проблема фундаментальної відсутності механізму правозастосування у відносинах між державами має дуже мало прикладів успішного вирішення, і головний з них - НАТО. Хтось чув, щоб РФ вимагала денонсувати Північноатлантичний договір 1949 року? Натомість Росія слідом за СРСР наполегливо і незмінно вимагає розпустити Організацію Північноатлантичного договору. Адже саме вона, те, як вона побудована, робила і робить вірогідність колективної реакції на радянській, а тепер російський напад на одну з країн-членів Альянсу - неприйнятною для агресора.
...після початку російської збройної агресії проти України був побудований східний фланг саме НАТО, і він дав гарантії того, що стаття 5... спрацює з неприйнятною для Росії вірогідністю...
У цьому сенсі, на мою думку, Північноатлантичний договір 1949 року без організації за ним мало чим відрізняється від Будапештського меморандуму 1994 року без організації за ним. До 2014 року Східна Європа, маючи статтю 5, не мала надійних організаційних структур на її виконання. Членство в НАТО у 1990-ті і у першій половині 2000-х було інструментом реформ, перетворення пострадянських країн на європейські. Але з 2014 року, після початку російської збройної агресії проти України був побудований східний фланг саме НАТО, і він дав гарантії того, що стаття 5 Північноатлантичного договору спрацює з неприйнятною для Росії вірогідністю, якщо та спробує напасти на країни Східної Європи, які є членами НАТО.
Досвід організації гарантій східному флангу НАТО може бути відтворений поза межами членства в НАТО.
Коментарі