Римські легіонери не труїли Ісуса оцтом на хресті?

Описи останніх годин життя Ісуса - чи не найдраматичніші сторінки усіх чотирьох Євангелій. У двох із них - згадується, як римські солдати просочили губку оцтом і подали розіп'ятому, щоб познущатися з нього. Але що, як цей жест легіонерів на Голгофі був актом співчуття? Та й навіщо римським солдатам були фляги з "оцтом"?

Що зазвичай пили у походах римські легіонери? Зрозуміло, що це було не вино, а поска (лат. posca) - розведений водою винний оцет. Її пили як солдати, так і представники нижчих класів, і навіть раби. Оцет дезінфікував воду, запобігав її псуванню і покращував смак. Іноді у поску додавали трави, мед чи навіть сирі яйця. Суп з кришеного хліба, залитого поскою, був звичайною їжею бідняків.

Пам'ятаєте губку з оцтом, яку римські солдати запропонували Ісусові, що вмирав на хресті? Це не було жорсткістю чи знущанням, лише жестом співчуття. Губку, мабуть, змочили зовсім не в оцті, а саме в посці.

Не слід плутати поску з лорою (розбавлене водою прокисле погане вино або винне сусло). На відміну від поски, лора містила залишки алкоголю, хоч і в малих кількостях. Її називали "напоєм рабів", хоча римська біднота точно не гидувала цим напоєм.

Оригінал